Про рівненчанина, який врятував древні тексти майя, Костянтин Стогній зняв фільм

А розповідав науковець про свого діда, який завдяки випадку під час війни став дослідником древніх цивілізацій.

У стрічці «Код Кнорозова» йдеться про життя хлопчини з Рівненщини, що прагне до знань, але через непрості часи мусить воювати, та долю книги, що із фондів Аненербе потрапила до рук радянського офіцера-фронтовика, харківчанина Юрія Кнорозова, який уже під мирним небом розшифрував писемність майя для усього людства.

Сімнадцятирічний Орест під час зупинки німецької автоколони у Гощанському районі викрав з автомобіля німецького офіцера карабін Маузер, кілька журналів та книжки. Офіцер був членом організації Аненербе і вивчав містичні культи. За рік хлопець потрапив до вояків УПА. Ті, переконавшись, що у записах нічого військового немає, повертають книгу новому власнику. Але хлопець н має можливості вивчати письмо, тож книга потрапляє до радянських солдатів, які вирішують пустити її на... самокрутки. І лише втручання одного лейтенанта рятує записи з древніми текстами майя. З рук цього військового, за задумом кінематографістів, зашифровані тексти й потрапляють до Кнорозова.

Юрій Полюхович розповідає, що кіношники поєднали історію його діда, який насправді 1941 року став власником унікального записника з шифрами майя, та вченого, чого в реальності не було. Житель села Бабин Гощанського району Рівненщини Василь Бевчук справді зацікавився древньою цивілізацією завдяки своїй знахідці, проте стати вченим йому не судилося – після війни потрапив до таборів через участь у повстанському русі. Після звільнення навіть годі було мріяти про нормальне життя, не те що про наукову кар’єру. Але інтерес до культури майя передався його онуку, який зустрічався з дідом лише кілька разів. Юрій Полюхович розповідає, що в тому записнику могли бути якісь замальовки із календаря майя. Дослідник поки що не знає, наскільки сюжет фільму буде наближений до реальних подій, і ставиться до майбутньої стрічки як до художнього твору.

«Творці стрічки, на мій погляд, намагалися донести до глядача думку, що навіть у такий складний час, як війна, можна прагнути до чогось цікавого, незвіданого, таємного, – розповідає Юрій Полюхович. – Тому насамперед фільм мають подивитися підлітки».

Стрічку «Код Кнорозова» знімала українсько-російсько-казахська кінематографічна група в етноселі Пироговому, що під Києвом. Робота стартувала 22 червня – у день літнього рівнодення.

«Ми спеціально не підлаштовувалися до цієї дати, священної для індіанців майя, – розповідає Костянтин Стогній. – Просто так містично зійшлися – перший день Великої Вітчизняної війни, День жертвопринесень Кецалькоатлю, християнське свято Трійці та день початку знімань нашого фільму».

Цікаво, що режисер-постановник Олексій Гуз, художник кінокартини Ярослав Зень, а також актори, що зіграли вояків УПА, – вихідці із Західної України.

До речі
Непрофесійний актор на ім’я Ярослав у стрічці грає німу роль. У житті він працює муляром у селі, що межує з Польщею. Ярослав розмовляє лише українською з характерним польським акцентом. Але йому й говорити не треба – характерний типаж не збреше, що Ярослав – західняк. Чоловік спеціально приїхав до Києва, коли дізнався, що зніматимуть фільм про будні загону УПА. Ярослав мріє відвідати Мексику і подивитися, як майя будували свої піраміди. Каже: «Я з собою візьму свої інструменти різьби по каменю і так прогодуюся в Мексиці. Хороші каменярі скрізь у ціні».

Усі герої «Коду Кнорозова» спілкуються своїми мовами: німці – німецькою, українці – українською, а червоноармійці – російською. До того ж жодна із ворогуючих сторін не показана у негативному світлі. Під час знімань режисер Костянтин Стогній говорив про те, що фільм буде невеликим – до сорока хвилин. Прем’єра може відбутися восени, можливо, навіть на кінофестивалі «Молодість».

Джерело: www.simya.com.ua