Концерт Тараса Петриненка у Рівному: "Прийшли всі свої" [Фото+Відео]

Концерт Тараса Петриненка зібрав повну залу - місця були зайняті навіть на балконах, аж до найвищих рядів. Кілька порожніх крісел у найдорожчих рядах співак прокоментував оригінально: "Значить прийшли всі свої". І зауважив, що не бачив на площі біля театру шикарних "Лексусів". Завсідників світських тусовок з числа відомих рівненських бізнесменів і політиків, та й узагалі перших осіб міста і області на концерті справді помітити не вдалося - візуально, більшість глядачів - інтелігенція, причому здебільшого ті, хто пам'ятає концерти кінця 80-х - початку 90-х, коли українська пісня, яскраві зразки якої створює Тарас Петриненко, стала своєрідним символом національного відродження.

Співак і сам згадав свій приїзд у Рівне в 1990 році - як сцену міського Будинку культури під час виступу прикрашало зображення тризубу, який він виготовив разом із музикантами власноруч, як гриміло тоді ім'я Василя Червонія, а глядачі проводжали співака аж до готелю "Мир"...

Зважаючи на ювілейний характер концерту, ностальгічних спогадів упродовж понад двох годин дійства прозвучало чимало - починаючи від перших років життя співака. "Я народився 10 березня, у Шевченківські дні, і природньо, що мене назвали Тарасом. Пригадую, мені було років шість, коли ми з мамою їхали трамваєм по столичному бульвару Тараса Шевченка, і якась жінка запитала: "У вас такой хороший мальчик, почему он говорит по-украински?" "Тому що ми українці", - відповіла мама. "А как его зовут?" "Тарас". Жінка мовила: "Какое дурацкое имя ви дали своему ребенку..." А я згодом зрозумів, що ім'я Тарас - не дурацьке, а бунтарське, ось і бунтую все життя", - з посмішкою розповів артист.



На сцені - фотографії різних років життя Тараса Петриненка, від дитинства до сучасності.



Тарас Петриненко: Залишаюсь “останнім із могікан” [+ІНТЕРВ'Ю]

А першій пісні, яку виконав співак на сцені рівненського театру, - 42 чи 43 роки. "Це моя перша професійно написана пісня, я створив її приблизно в той самий час, коли Володимир Івасюк написав "Червону руту", - пригадав Тарас Петриненко. - Зняли її практично відразу - тодішню цензуру насторожили слова про "золото сонця і неба блакить"...



Як і обіцяв Тарас Петриненко у передконцертному інтерв'ю порталу OGO.ua, під час вечора він не раз виконував власні поезії.

Тарас Петриненко читає рівнянам свої вірші: відео


"Взагалі я готувався бути академічним музикантом - диригентом чи піаністом. Але якось сестра поставила мені запис "Бітлз" - і це все змінило... Я вирішив писати пісні", - зізнався Тарас Петриненко.

А згодом на сцену вийшла дружина співака - народна артистка України Тетяна Горобець, і другу частину програми подружжя відпрацювало разом.






БІЛЬШЕ ФОТО З КОНЦЕРТУ

Частину пісень Тетяна Горобець виконала сольно, частину - разом із чоловіком. Шквалом оплесків зустріли рівненські глядачі знамениту "Пісню про пісню" ("Зорепадом летять роки...").

Тарас Петриненко співає для рівнян: ВІДЕО

Політичні погляди співака яскраво передав один момент: десь у середині концерту кілька разів виникали невеличкі проблеми з мікрофоном - раптом чулися якісь різкі сторонні звуки. "Нікого немає з Партії регіонів?" - жартома звернувся до зали Тарас Петриненко. А пісню "Червоний вітер", написану під час путчу 1991 року, він виконав з коментарем: "Привіт Путіну!". І зауважив, що вважає її актуальною і нині. "Вітер червоний навіває зі сходу чорні мрії холуям...", - так розпочинається твір. "Якщо в домі завелися гризуни - не треба тікати з дому, треба виводити гризунів", - образно звернувся він до рівнян. І закликав усіх патріотів єднатися, пам'ятаючи, що ми - на своїй землі. Останню пісню весь зал слухав стоячи - це була, звісно ж, славетна "Україна", своєрідний неофіційний український гімн.


ФОТОРЕПОРТАЖ З КОНЦЕРТУ