20 років тому розпочалось відродження Острозької академії

Спадщина Острозької академії, заснованої князем Василем-Костянтином Острозьким 1576 року, мала значний вплив на історію та культуру українського суспільства майже до кінця ХVIII ст. Проте згодом настав час, коли слава першого вищого навчального закладу в Східній Європі почала поступово згасати. Новий етап на шляху до відновлення Острога як культурного осередку та відродження разом із ним Острозької академії розпочався із встановленням української державності та незалежності.

Проте, ідея відродження Острозької академії вперше була висловлена набагато раніше - у 1930-ті рр., діячами українського національного руху, зокрема Іваном Огієнком. Подальшому її розвитку сприяли наукові пошуки Ярослава Ісаєвича, Миколи Ковальського, Ігоря Мицька, які досліджували як історію Острозької академії, так і її інтелектуальну спадщину. Проте реальні передумови для відродження академії з’явились лише наприкінці 1980-х, коли на хвилі процесів перебудови в тодішньому СРСР та піднесення українського національного духу, посилення інтересу до відродження історико-культурної спадщини, активізації демократичних процесів, у Острозі було створене краєзнавче товариство «Спадщина» ім. князів Острозьких.

1 вересня в Острозькій академії - у традиціях XVII століття: Біблія, клятва, князі

Товариство виникло у 1989 році. Постало воно на базі клубу любителів історичної книги «Краєзнавець», що був створений двома роками раніше. І клуб, і товариство створив і очолив історик, краєзнавець, освітній і громадський діяч Петро Андрухов (1924-1996). Біля витоків товариства стояли люди різного соціального статусу та різних професій: тодішній міський голова Острога Микола Грищук, музейні працівники Микола Бендюк, Олександр Гладуненко, Микола Манько, Олександр Романчук, Анатолій Хведась; бібліотечні працівники Ольга Руй, Галина Гедз, Михайло Поток; журналіст, письменник та громадський діяч Валерій Баталов; педагоги Анатолій Бондаревський, Ігор Грицюк, Микола Ковальський, Оксана Ковтун, Людмила Музичук та Іван Ткач; медики Федір Антонкж, Мирон Кушнір, Іван Маєвський, Петро Нокс та Рафаїл Шпізель; ветеринарний лікар Олександр Макарик; юрист Віктор Лопацький. Першим головою Товариства був обраний його організатор Петро Андрухов.

Острозька академія – у п’ятірці найкращих університетів України

Товариство, біля витоків якого стояли острожани, друзі дитинства Петро Андрухов і Микола Ковальський, розглядалось його засновниками як своєрідний продовжувач діяльності Братства ім. князів Острозьких, яке діяло в Острозі на початку ХХ ст. Таку ідею засновникам товариства передав член Братства Йосип Новицький (1878-1964), який був домашнім учителем Миколи Ковальського та товаришем і наставником Петра Андрухова. До слова, Йосип Новицький увійшов до "двадцятки" найвидатніших рівнян усіх часів, яких було визначено в 2009 році у рамках спільного проекту Видавничого дому "ОГО", телеканалу "Рівне 1" і Національного університету "Острозька академія" "ТОП-20: видатні рівняни", приуроченого до 70-річчя з часу утворення Рівненської області.

ТОП-20 видатних рівнян усіх часів

Головним результатом діяльності товариства «Спадщина» стало започаткування у вересні 1990 р. з ініціативи Петра Андрухова постійних щорічних науково-краєзнавчих конференцій під девізом «Острог на порозі 900-річчя». До участі в майбутніх щорічних конференціях були запрошені науковці Рівного, Києва, Дніпропетровська, Луцька, Львова, Кременця, Острога тощо. Ідея проведення таких конференцій виникла в активістів товариства «Спадщина», зокрема, з огляду на те, що відродження історичної спадщини Острога лише зусиллями місцевих активістів, за умови низького наукового потенціалу міста в той час, видавалося малореальним. Відродження святинь Острога, насамперед Острозької академії, вже тоді було мрією членів товариства, проте вирішення таких масштабних завдань потребувало значної концентрації зусиль представників науки, культури, владних структур. Засобом такої концентрації і покликані були стати конференції «Острог на порозі 900-річчя». І задум спрацював: якщо на першу конференцію прибули 23 науковці, на другу – 56, то з часом подібні наукові форуми збирали вже не менше 100 учасників.

Отже, саме товариство «Спадщина» виступило з ініціативою відродження Острозької академії.



Здобуття Україною державної незалежності створило сприятливий грунт для поширення цієї ідеї у суспільстві та привернення уваги до неї з боку представників владних інститутів уже незалежної Української держави. Зокрема, значним поштовхом для активізації роботи в цьому напрямку стало видання розпорядження Голови Верховної Ради України Л.М. Кравчука від 19 вересня 1991 р. «Про відродження Києво-Могилянської академії». Зрештою, ідея відродження Острозької академії була публічно озвучена на І з’їзді острожан, який відбувся саме 20 років тому - у вересні 1993 р., з ініціативи Миколи Грищука та Петра Андрухова. Саме на цьому з’їзді було утворено відповідний організаційний комітет. Учасниками з’їзду стали більше 50 вихідців із Острога, які представляли різні країни світу. З’їзд дав поштовх до створення товариств «Вихідців з м. Острога» в різних країнах (Польща, Ізраїль, США, Туреччина). Члени таких товариств зайняли активну позицію на підтримку починань, спрямованих на відродження Острога, та направляли звернення відповідної тематики у владні структури України. На підтримку їхніх ініціатив виступили Дніпропетровський, Запорізький, Львівський та інші університети.

А вже наступного місяця, у жовтні 1993 р., відбулись збори інтелігенції міста Острога, на яких знову розглядалося питання про відродження Острозької академії. Постанова, що була ухвалена учасниками зборів, стала основою для звернення до Президента України. Відповідне клопотання щодо вирішення питання про відновлення в Острозі державного університету «Острозька академія» вирішила подати до Президента України Острозька міська рада 18 січня 1994 р. З листом такого змісту Острозька міська рада звернулась до Рівненської обласної ради народних депутатів. Вона, в свою чергу, надіслала лист до Президента України. У цей самий час організаційний комітет з відродження Острозької академії надіслав лист із проханням сприяти у вирішенні даного питання ректору Києво-Могилянської академії В’ячеславу Брюховецькому. Він підтримав цю ідею, про що повідомив у листі до Президента України від 24 березня 1994 р. Схвально поставились до ініціативи тодішні віце-прем’єр-міністр України з гуманітарних питань Микола Жулинський, заступник міністра освіти України Віталій Бабак, радник Президента України з питань територій Василь Руденко. Важко переоцінити важливість особистих зусиль, які докладав до позитивного вирішення цього питання в центральних органах влади України тодішній представник Президента України в Рівненській області, голова обласної ради народних депутатів Роман Василишин. Поєднання їхніх зусиль прискорило процес підписання Президентом України відповідного указу.



Зрештою, 12 квітня 1994 р. Президент України Леонід Кравчук підписав указ № 158/94 «Про утворення Острозького колегіуму». «З метою відродження національних освітніх традицій та враховуючи історичну роль, яку відіграла Острозька школа – греко-слов’яно-латинська колегія для розвитку духовного життя суспільства» Президент України постановив «...утворити Острозький колегіум як спеціалізований навчальний заклад». Як бачимо, слово «академія» щодо закладу, який відроджувався, у той час у президентському указі ще не вживалось. Ректором Острозького колегіуму у червні того ж 1994 року був призначений декан факультету педагогіки та методики початкової освіти Рівненського державного педагогічного інституту, доктор психологічних наук професор Ігор Пасічник. Але це вже - ювілейні дати наступного, 2014 року.



В Острозькій академії встановили новий рекорд України