21.12.2013, 10:00

Актриса Рівненського драмтеатру Ніна Ніколаєва: "Одного дня я вирішила бути щасливою!" [+Фото]

Кожна її героїня - романтична добра Оришка ("Пошились у дурні"), колоритна Палагна ("Тіні забутих предків"), грайлива Меджі Джексон ("Моя дружина... Або як повернути чолвовіка") - це вражаюча історія про пошуки щастя. Сама ж Ніна НІКОЛАЄВА зізнається: їй для щастя треба...

Ніна НІКОЛАЄВА, актриса драми Рівненського академічного українського музично-драматичного театру

Одного чудового дня я вирішила бути оптимісткою. Для початку головне прокинутися з гарним настроєм, а для цього треба засинати з позитивними думками. Щовечора я вкладаю спатки свою малечу, казка на ніч і їх цікаві запитання налаштовують на позитивний лад. А ранок починається з того, що дві пари малих рученят обіймають маму. Як тут не усміхнутись і не почати гарно день!

Колоритна Палагна ("Тіні забутих предків") у виконанні Ніни Ніколаєвої

Гарний настрій – відчуття непостійне, його треба увесь час якось підтримувати: улюблена музика, зарядка, смачний чай в родинному колі, передчуття репетиції і початку вистави, зустріч із глядачам – усе це робить день світлішим. Ще треба частіше обійматись, цілуватись, казати одне одному добрі слова!

Ніна у виставі "Ревізор"

Рецепти щастя від рівненської радіоведучої Оксани Юрченко

Знаю мудрий китайський вислів: «Там, де безлад, – не залишається місця для щастя!». Так, звичайне прибирання дому, неабияк покращує мій настрій. Загалом будь-яка корисна праця за власним бажанням – то найкращий рецепт пробудженя радості.

Рецепти щастя від рівненського бізнесмена та лірника Андрія Ляшука

Ідучи на роботу, спостерігаю за людьми. Іноді вираз їх облич настільки суворий чи стривожений, що одразу задумуюся про вираз свого обличчя. Хочеться ж, щоб він був добрим, привітним, тому починаю внутрішньо усміхатися.

У глядацькій залі театру - актриса Ніна Ніколаєва та журналісти Оксана Жужельська й Сергій Табаков

Читайте онлайн зимовий номер журналу ВІТАЄМО!

Підтримувати відчуття оптимізму в організмі все-одно часом буває складно, тоді допомагають рясні сльози та близькі люди поряд. А ще – добра книга, раджу прочитати «Поліанну» Елінор Портер. Рецептів позитиву у цій книзі більш, ніж досить. А іноді, коли ну зовсім на душі сумно і самотужки підняти рівень оптимізму в організмі не вдається, іду до храму. Там ще гостріше відчуваєш, що життя швидкоплинне, і розумієш, що журитись ніколи.

Журнал ВІТАЄМО!,
№ 3 (13), 2013