07.12.2013, 09:42

Рецепти щастя від рівненського бізнесмена та лірника Андрія Ляшука [+Фото]

На сторінках нового випуску журналу ВІТАЄМО! відомі рівняни розкрили власні секрети щастя! А ми продовжуємо ділитися ними з вами, дорогі читатчі порталу OGO.ua. Наразі для вас - рецепти щастя від Андрія ЛЯШУКА!
Андрій ЛЯШУК, бізнесмен, власник студії реклами «Чегевара», лірник



Період найбільшої активності та драйву для мене – осінь і зима. Восени починається рекламний сезон, тому роботи стільки, що на хандру просто не вистачає часу. А коли дістаю з шафи улюблений светр чи з коробки свої фірмові черевики з високими халявами, то відчуваю себе так, ніби весь рік чекав, коли ж прийде ця пора. Новий рік, Різдво, купа вихідних та багато смачної їжі – це справжня зима. Вивчіть у грудні нову колядку, зробіть Різдвяну зірку чи маску якогось персонажа своїми руками – у цьому є особливий зміст і задоволення.



Рецепти щастя від рівненської радіоведучої Оксани Юрченко



Зарядити енергією може лише та музика, де відчувається правдива спонтанна емоція. Адже сьогодні тобі можуть поставити голос, навчити основам «belcanto», підсилити мікрофоном, обробити ефектами, але результат не матиме на людей такого впливу, як, скажімо, спів корінної жительки поліського чи гуцульського села, для якої співати – як ходити або ж говорити. Коли останній волинський лірник сліпий Іван Власюк в 70-х роках минулого століття співав на базарах Ковеля чи Луцька «Сирітку», слухачі плакали. Це і є справжня музика, яку сприймаєш не лише вухами, а усім своїм єством. І сльози, викликані такою музикою, – це теж позитив.



Читайте онлайн зимовий номер журналу ВІТАЄМО!



«Щосили очищай себе від зла до людей. Бо накопичуючи в собі зло, накопичуєш отруту, яка рано чи пізно вб'є в тобі людину». Це слова Святителя Миколи Сербського. Людина, яка не може примиритися з оточуючим світом, ніколи не знайде миру в своїй душі. Коли твоє життя сповнене образами на інших, коли причини своїх проблем шукаєш в інших людях, в тобі ніби й справді накопичується отрута. От буває зустрінеш стару людину, яка усім незадоволена, на усіх бурчить, усіх звинувачує, що ті роблять щось не так… подивишся на обличчя цієї людини, на очі, на постать… І стає зрозуміло, що цю людину всередині щось гнітить, і вона не може позбутись цього. Це і є та отрута. Прожила вік людина – і не знайшла гармонії з оточуючим світом. А є ж зовсім інші старенькі – з очима, ясними, як у ангелів! Якось ми з друзями побували у селі Пересопниця. Зупинили свій автомобіль біля саду, де в кущах малини поралась старенька бабця. На кущах малинника червоніли великі гарні ягоди. Привіталися і попросили: «Чи можна спробувати Вашої малини?». А у відповідь: «Беріть, діточки, то ж Бог виростив для всіх». І стільки щирості й любові було в тих словах!..

Журнал ВІТАЄМО!,
№3 (13), 2013
Щасливе Рівне