Політична карта Рівненської області. Частина 1

1. Кадрові зміни серед керівників органів місцевої влади, їхня партійна належність.

В області були відправлені у відставку або звільнилися за власним бажанням 15 з 16 голів районних рад. Наразі 11 вакансій вже заповнені: на вакантні посади були обрані переважно представники ВО «Батьківщина» (4 особи) та ВО «Свобода» (5 осіб), партійність двох нових голів не вдалося встановити. Чотири з 16 РДА області офіційно ще не отримали нових керівників. У Дубенському районі 12 березня на Народному віче у місті Дубно громада висловила підтримку голові адміністрації Р. Сивому, представнику партії «Наша Україна», який, відповідно, продовжив виконувати свої обов’язки (Див. табл. 1).

Порівняно із загальноукраїнською тенденцією, у Рівненській області відбулися значні зміни серед голів районних рад. Внаслідок подій Євромайдану, у 10 з 16 районних радах було обрано нових керівників, на своїх місцях залишилася порівняно невелика кількість голів, які переважно підтримували антивладні протести на Майдані. В Острозькому районі голова районної ради Рустам Хутиз (Партія регіонів) 26 лютого 2014 року написав заяву про складення повноважень, але досі депутатський корпус ще не обрав нового керівника ради. Таким чином, внаслідок кадрових змін на Рівненщині обласну та всі районні ради області тепер очолюють представники колишньої опозиції (ВО «Батьківщина», «УДАР», ВО «Свобода») та партії «Наша Україна». Зокрема, представниками ВО «Батьківщина» є голова обласної ради та 7 голів районних рад, представниками «Нашої України» – 4 голови ради, партії «УДАР» – двоє. ВО «Свобода» та «Фронт Змін» представляють по одному голові районної ради. Жодних кадрових змін серед міських голів міст обласного значення на Рівненщині та серед секретарів місцевих рад останнім часом не відбулося.

2. Зміна балансу політичних сил в області після подій Євромайдану

Рівненська область є базовим електоральним регіоном для донедавна опозиційних партій (ВО «Батьківщина, «УДАР» та ВО «Свобода»). Так, у 2010 році на виборах до Рівненської обласної ради ці політичні сили на трьох отримали підтримку 27,4 % виборців. Найбільше голосів отримала ВО «Батьківщина» – 18,2 %, друге місце у ВО «Свобода» – 6,3 %, третє в партії «УДАР» – 2,9 %. Ще 14,2 % на трьох взяли інші опозиційні в області політичні сили («Наша Україна», «Фронт Змін» та УНП). Загалом всі опозиційні партії здобули на виборах в обласну раду підтримку майже 42 % виборців. У той час, як ПАРТІЯ РЕГІОНІВ разом зі своїми союзниками Народною партією та КПУ отримали на трьох 22,2 % виборців. Тоді за ПАРТІЮ РЕГІОНІВ віддали свої голоси 14,1 % виборців області.

Проте, не зважаючи на те, що за пропорційною складовою ПАРТІЯ РЕГІОНІВ поступилась ВО «Батьківщина», перемога у мажоритарних округах дозволила їй створити найбільшу фракцію в Рівненській обласній раді. Також за підсумками місцевих виборів ПАРТІЯ РЕГІОНІВ отримала найвищий рівень представництва у місцевих радах області, що дозволило їй спільно зі своїми союзниками сформувати навколо себе більшість у Рівненській обласній раді та міській радах, а також у більшості районних рад області. Позиції ПАРТІЇ РЕГІОНІВ в області посилилися також через те, що більшість органів місцевого самоврядування області очолили її представники. Головою Рівненської обласної ради було обрано представника ПР Юрія Кічатого. Окрім цього, 8 районних рад області також очолили депутати від ПР. Ще по дві районні ради очолили представники Народної партії та лояльні до влади місцеві політики, які йшли на вибори під прапорами опозиційних партій, а в результаті отримання посад стали «перебіжчиками». Головами ще 4 районних рад стали представники опозиційних партій. ПАРТІЇ РЕГІОНІВ також вдалося сформувати більшість у Рівненській міській раді, до якої також увійшов позапартійний міський голова Рівного Володимир Хомко. В інших містах обласного підпорядкування (Дубно, Острог, Кузнецовськ) ПР не вдалося сформувати більшість. Ще одним фактором впливу ПАРТІЇ РЕГІОНІВ в області було те, що 15 з 17 голів місцевих органів виконавчої влади були представниками цієї політичної сили, у т.ч. голова облдержадміністрації Василь Берташ. Ще дві районні адміністрації очолили представники союзної Народної партії.

На Рівненщині у 2012 році на парламентських виборах провідні опозиційні партії отримали на трьох трохи більше 70 % голосів виборців області. Так, ВО «Батьківщина» отримала – 36,59 %, «УДАР» – 17,25 %, ВО «Свобода» – 16,63 %. ПАРТІЯ РЕГІОНІВ отримала підтримку 15,8 % виборців. Збільшення підтримки опозиційних партій не збільшили їх вплив на місцеву політику.

Внаслідок подій на Євромайдані кардинально змінився баланс сил у політичній системі області. Внаслідок кривавих подій на столичному Майдані 20 лютого саморозпустилася фракція ПР у Рівненській обласній раді, а 24 лютого – у міській раді. Також фракції ПР саморозпустилися у більшості районних та міських рад області. З партії почали виходити місцеві депутати різних рівнів. Ще двоє депутатів обласної ради від ПР написали заяви про складення депутатських повноважень. ПАРТІЯ РЕГІОНІВ таким чином повністю втратила свої домінуючі позиції, зокрема у всіх органах місцевого самоврядування області. ВО «Батьківщина», ВО «Свобода» та «УДАР» стали тепер не лише найбільш рейтинговими, але і найбільш впливовими, отримавши контроль над більшістю РДА. Першим ударом по позиціях колишньої партії влади на Рівненщині стало обрання 4 лютого 2014 року головою обласної ради опозиціонера Михайла Кирилова (ВО «Батьківщина»). Окрім цього, внаслідок призначення на посаду голови Рівненської ОДА «свободівця» Сергія Рибачка в області значно посилилися позиції цієї політичної сили.

3. Наявність нових громадських ініціатив і політичних сил

У результаті подій, які відбувалися протягом трьох останніх місяців на Рівненщині з’явилися декілька формальних та неформальних громадських ініціатив. Зокрема, в період Євромайдану в області виник і активно проявив себе рівненський Автомайдан, який включає в себе близько ста автомобілів. Активісти Автомайдану займаються патрулюванням вулиць у нічний період та беруть активну участь у громадських акціях прямої дії, зокрема, акція проти кулуарних призначень обласного начальника міліції та прокурора області, які відбулися без попереднього обговорення з громадськістю.

Активно діє на території Рівненщини Правий сектор. Під час революційних подій активісти організації брали активну участь в зайнятті приміщення Рівненської ОДА та ще декількох державних установ, що знаходяться в Рівному. Активісти організації забезпечували цілодобову охорону цих будівель, зокрема, приміщення обласної адміністрації. Також активісти Правого сектору в нічний час займалися патрулюванням вулиць Рівного, спільно з рівнянами чергували на блокпостах на виїзді з міста. Правий сектор у післяреволюційний період бере активну участь у громадських протестах проти «кулуарних» призначень. Разом з тим, широкого розголосу набув випадок, коли координатор Правого сектору на Західній Україні, рівнянин Олександр Музичко (Сашко Білий) вдарив прокурора Рівненського району. Відео з цим інцидентом отримало велику кількість переглядів у мережі Інтернет та транслювалося по російських каналах.

Хто може стати Президентом після першого туру? [ІНФОГРАФІКА]

На початку березня 2014 р. на Рівненщині власну структуру почала будувати Самооборона Майдану, яку в Києві очолює народний депутат України, секретар РНБО Андрій Парубій. На Рівненщині організація займатиметься патрулюванням вулиць, контролем влади та захищатиме безпеку активістів Майдану та жителів області. Організація має представництво у Рівному, Костополі та Здолбунові.

Внаслідок революційних подій у Рівному виник ще один громадських неполітичний рух «Наше Рівне» до якого увійшли громадські активісти та деякі безпартійні депутати місцевих рад. Нині рух займається контролем за використанням природних ресурсів області. Рух також брав участь в громадських акціях протесту проти кулуарних кадрових призначень на керівні посади в області.

Також у Рівному було утворено неформальне громадське об’єднання «Люстраційний комітет» та Громадська координаційна рада при Рівненській обласній раді. На цей час Комітет використовується як інструмент легітимізації кадрових призначень влади в області.

Всі вищезгадані ініціативи позиціонуються себе як неполітичні та поки не висловлювали своєї підтримки будь-якому потенційному кандидату в Президенти чи політичній партії. Рух «Наше Рівне» орієнтований на наступні місцеві вибори і швидше за все висуне кандидата на посаду міського голови Рівного.



4. Ключові зміни у структурі правоохоронних органів (МВС, Прокуратура, СБУ) та судовій гілці влади

3 березня 2014 р. в.о. Міністра внутрішніх справ України Арсен Аваков звільнив з посади начальника УМВС України в Рівненській області Дмитра Лазарєва. Замість нього на посаду новий Міністр призначив «свободівця» В’ячеслава Чайку. Призначення на посаду очільника обласної міліції В’ячеслава Чайки викликало хвилю невдоволення у місцевих громадських активістів. Зокрема, активістів обурило те, що кандидатура начальника міліції не була погоджена з громадськістю. У результаті активних дій громадськості В. Чайка подав заяву про звільнення. Станом на 12 березня новий керівник обласної міліції ще не призначений. Громадські активісти продовжують наполягати, що його кандидатура має бути погоджена з громадою.

Наразі кандидатом на посаду начальника обласного управління міліції є Микола Щерук, якого підтримує народний депутат України Микола Кучерук. Іншим кандидатом, якого підтримує президія Рівненської обласної ради є нинішній виконувач обов`язків начальника міліції Сергій Гандзелевський.

Довірені особи кандидатів у Президенти на Рівненщині [+СПИСОК]

9 березня на Народному віче у Рівному голова Рівненської ОДА Сергій Рибачок запевнив усіх присутніх, що жодне призначення в області більше не відбудеться без узгодження з громадою.

12 березня без узгодження з громадою відбулося призначення на посаду обласного прокурора Сергія Кубрака. Захід відбувся за зачиненими дверима, без запрошення представників ЗМІ та громадських активістів. У відповідь, 13 березня активісти звернулися до новопризначеного прокурора з вимогою написати заяву на звільнення. Після подання заяви громадські активісти пропонують Сергію Кубраку пройти процедуру узгодження його кандидатури з громадськістю, зокрема, через Люстраційний комітет. Активісти попередили прокурора, якщо заява не буде написана протягом однієї доби, то громадськість вдаватиметься до активних дій. У свою чергу, активістів підтримала президія Рівненської обласної ради, яка 13 березня вирішила звернулася до Генеральної прокуратури України з тим, щоб нагадати про домовленість узгоджувати з громадою свої призначення.

На відміну від призначення начальника обласної міліції та обласного прокурора громадськості було представлено кандидата на посаду в.о. начальника УСБУ у Рівненській області Дмитра Зайцева. Це відбулося під час засідання Люстраційного комітету, яке відбулося 12 березня. На наступний день кандидатуру Дмитра Зайцева підтримала президія Рівненської обласної ради.

5. Позиціонування депутатів Верховної Ради України від області

Від Рівненщини до Верховної Ради України пройшло 9 депутатів, шестеро з яких є представниками колишніх опозиційних партій і підтримували Євромайдан з його перших днів (О. Осуховський,
Ю. Вознюк, В. Королюк, М. Кучерук, В. Чугунніков, І. Луценко). Двоє депутатів від області М. Сорока та Ю. Благодир після трагічних подій 20 лютого 2014 р. вийшли з фракції ПАРТІЇ РЕГІОНІВ та поповнили лави депутатської групи «Суверенна європейська Україна», заснованої ще одним вихідцем з Рівненщини, донедавна позафракційним І. Єремеєвим. (Див. табл. 2).

6. Місцеві політики чи народні депутати від регіону, що мають наміри балотуватися на посаду Президента України

Жоден місцевий політик та жоден народний депутат від Рівненщини не висловив бажання балотуватися на посаду Президента України. Найбільш ймовірним кандидатом на посаду Президента від області міг бути екс-міністр внутрішніх справ України та лідер громадського руху «Третя Українська Республіка» рівнянин Юрій Луценко.

ТАБЛИЦІ: Політична карта Рівненської області


ДАЛІ БУДЕ...