Ми у Facebook
12.05.2014, 23:26

Герої не вмирають: Вірш пам'яті Устима Голоднюка та героїв Небесної сотні

Читачі порталу OGO.ua продовжують надсилати на адресу редакції свої вірші, присвячені буремним подіям в Україні.
ПАМ'ЯТІ ЗАГИБЛОГО ГЕРОЯ З МІСТА ЗБАРАЖА УСТИМА ГОЛОДНЮКА ТА ВСІХ ІНШИХ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ

Поліг борець… Та ні, не спочивати!
Не втома очі віками закрила –
Пішов навік в небеснії палати.
Залишив дух ще зовсім юне тіло.

А перед цим життя так квітувало!
Надії, мрії, злети, сподівання!
Тепер це щезло все – навік пропало,
А серце прагнуло життя, кохання...

На мить ще очі молоді відкрились,
В них промайнув весь світ – з кінця до краю,
Життя і смерть у двох зіницях злились
І туга за життям, мов жар палає!

Вірш-присвята Устимові

Тут було все – любов до України,
І гордість за народ непоборимий,
Країна вся – від шахт до полонини,
Степи безкраї і Дніпро неспинни! й.

Був також сум за тих, хто за безцінок
Сумління, душу і любов продали.
Це через цей безглуздий, дикий вчинок
Навколо друзі і брати вмирали!

Закрились очі… Але вже без жалю.
Бо знав юнак, що з попелу убитих
Нова країна, наче фенікс встала,
Нових людей – свобідних і відкритих.

Він вмер за нас – за мене і за тебе,
Найвищу Божу Заповідь сповнивши.
Пішов із побратимами до Неба
Нам своє праве діло залишивши.

Тому не маєм права занехати
Потуг створити нову Україну!
В собі рабів потрібно подолати,
Щоб рідний край підняти із руїни!

Ми мусим підлий страх із серця стерти,
Зламать розпуки й жаху чорні ґрати.
Бо краще нам героями померти,
Ніж все життя у страху існувати!

А сили і наснаги має дати
Той спогад про героїв юних, світлих,
Які пішли за свій народ вмирати –
Хай вічна пам'ять буде їм у світі!

igor-benko

Довідка:
Голоднюк Устим Володимирович (12 серпня 1994, м. Збараж — 20 лютого 2014, м. Київ, похований у Збаражі) — громадський активіст Євромайдану, боєць 38 сотні самооборони майдану, волонтер «Демократичного Альянсу».

Устим був захисником Майдану з листопада. Домовився з батьком, що той відвезе його додому перепочити. Дві години до зустрічі з батьком Устим не дожив.

20 лютого 2014 року внаслідок вогнепального поранення в голову загинув. Отримав його, допомагаючи забирати загиблих біля верхнього виходу станцїї метро Хрещатик. Куля пробила голубу миротворчу каску, увійшла йому в потилицю і вийшла над правим оком. Коли його доправили у готель «Україна», лікарі вже не могли допомогти хлопцю.

***

Маєте власні поетичні твори про Майдан, його героїв, Небесну сотню? Надсилайте їх нам на info@ogo.ua - і нехай память про героїв Майдану буде в серцях українців! Ваші поетичні рядки прочитають не лише на Рівненщині та в усій Україні, а й за кордоном!





На правах реклами