Мандруємо Західною Україною: загадкове Дубно

На в’їзді в Дубно із траси «Київ – Чоп» із-за дерев видніється постамент реактивного літака, знизу – барельєф – пам’ятна дошка і обличчя Івана Івановича Іванова, пілота, який 22 червня 1941 року здійснив перший повітряний таран над Дубенщиною.

До речі, територія біля літака знана ще, як і місце «зйому» дівчат, тому не дивуйтеся, якщо ненароком там натрапите на прекрасних дам в коротких спідницях.



Монастир кармеліток – перше, що після літака впадає у вічі після в’їзду в Дубно. Історія монастиря починається ще із XVII століття, коли ще черниці (панєнки) у ньому виховували дівчат. Але як після 1920 року запанувала тут польська влада, то частину будівель було знищено, а іншу частину – передали католицьким ченцям-кармелітам босим. Коли монастир перейшов до католицьких черниць – сестер Провидіння – знову розпочалося навчання дівчат. Сьогодні там хоспіс, але у 2004 році за згодою керівництва було виділено кімнати для домової церкви та під келії для насельниць монастиря. А ще в середині будівлі багато святинь Православної Церкви.

Проїхавши ще кількасот метрів, зліва величчю та красою вражатиме замок князів Острозьких, мури якого зведені ще у 1492 році. Саме на основі цього замку у 1993 Кабінет Міністрів України постановив створити Державний історико-культурний заповідник, який об’єднує кілька десятків історичних пам’яток. Існує чимало легенд, пов’язаних із замком, про що із радістю розповідають місцеві екскурсоводи. А ще на території фортеці часто відбуваються виставки та різного роду презентації, а також діє музей.



Два палаци розташовані на території замку: князів Острозьких та князів Любомирських. За ними доглядають, реставрують, тому прогулянка палацами навіє атмосферу XVI століття.

Тараканівський форт – надзвичайно цікаві руїни, розташовані відразу за Дубном, біля села Тараканів. Збудували фортецю ще у кінці ХІХ століття задля захисту залізничної лінії Львів – Київ. Нелегкі випробування випали на долю форту на початку Першої світової війни. А вже у 1965 році на його території хотіли обладнати склад консервованої продукції, згодом – склад автотракторних запчастин. Але через надмірну вологість приміщень зробити це не вдалося. Для любителів пригод та адреналіну форт – це те, що треба, адже на його території безліч колодязів, потаємних ходів, навіть є круглі кімнати, в яких, за легендою, можна заблукати. Оскільки за мурами не дуже доглядають, то треба бути уважним, аби ненароком не потрапити в розвалини і не потерпіти від цеглини.



Танк-монумент, присвячений танкістам-визволителям, розміщений на виїзді з Дубна. Танкова битва за Дубно-Луцьк-Броди – одна з найбільших танкових битв Другої світової війни, у результаті якої німецьке командування зуміло відбити контрудар Червоної армії.

Оскільки колись у Дубні було чимало єврейських та чеських поселень, тому є у місті пам’ятні знаки на їхню честь.

Луцька брама, Синагога, Костел бернардинів, пам’ятники Шевченку, героям УПА, загиблим в Афганістані, близько 20 культових споруд, що належать різним релігійним течіям – далеко не все, чим може вразити місто відвідувачів.

«Тарас Бульба» – найстаріший рок-фестиваль в Україні, спрямований на пошук та популяризацію талановитої молоді, відродження української справжньої ідейної музики. Учасники та гості з’їжджаються не тільки з України, а й з-за кордону. Зазвичай відбувається фестиваль в середині липня на площі міста, а з минулого року задля окультурення заходу – на стадіоні «Спартак». На концертній сцені за свого часу виступали: Руслана, Ніна Матвієнко, Віктор Павлік, «Ot Vinta!», «Плач Єремії», «Фіолет» та багато інших.

Фестивалі «У родинному колі» та «Котилася торба» – яскраві заходи, які знайомлять з культурою, як свого народу, так й інших націй. Зазвичай відбуваються в травні і приймають гостей з усіх куточків України та й не тільки.

«Той, хто в душі мене не має, того я не задушу» – із такою табличкою у 2011 році був відкритий пам’ятник жабі. Дубенчани, на щастя, потирають її. І, хто зна, можливо, ненароком воно і звалюється після цього.

І ще одне місце, яке не можна не згадати – це Дубенська дитяча виправна колонія, яка з одного боку межує з річкою Іквою, а з іншого – із дерев’яною Свято-Георгіївською церквою, побудованою у 1700 році. Згідно з однією із версій, Президент України відбував у цій колонії свій перший термін ув’язнення.

Отож, на плечі – рюкзак, у руки – фотокамеру – та вперед, назустріч утаємниченому цікавому історичному містові Дубно! Можливо, ненароком, ви захочете там залишитися?!

Джерело: nenarokom.com.ua