Як пов’язати гроші і дитину

Але скільки потрібно дітям грошей і з якОГО віку? Як поводитися нам, дорослим, не балуючи дитину, не принижуючи її і не шантажуючи? Здається, ідеальні відповіді на ці питання не знайдуться ніколи. Втім, виявляється, батькам, вихователям і іншим добрим родичам, охочим дати дитині гривню, слід усвідомити лише кілька базових правил. А далі, як кажуть, справа техніки.
Перш за все, психологи радять усвідомити, що діти мислять конкретно і не розуміють дорослих слів “дорОГО” і “дешево”. Якщо ви хочете, щоб малюк зрозумів ваші слова, постарайтеся перевести абстрактні поняття в конкретну інформацію. Наприклад, пояснити, що торт або тістечко коштує як невелика іграшка, чи дорога іграшка — як тижневий запас певних продуктів на всю сім’ю.
Аби навчити ваше чадо витрачати гроші правильно і головне раціонально, скористайтеся кількома простими порадами.
— Спершу варто взяти дитину з собою в магазин, дати їй гроші й доручити розрахуватися у вас на очах, — розповідає психолог Алла ЯРЕМОВИЧ. — Слід похвалити малОГО за прагнення до самостійності. Затим можна дати дитині дрібні гроші з дорученням купити що-небудь мамі (татові, дідусеві, бабусі). Не забудьте похвалити маля за турботу. Таким чином ми прищеплюємо дитячу самостійність, підтримуємо почуття значимості й відповідальності.
Наступним кроком, який свідчитиме про довіру до вашОГО нащадка, буде видача дрібних грошей як заохочення. Ще краще дозволити дитині витратити їх на свій розсуд. Після цьОГО пані Алла радить обговорити прийняті малечею рішення про покупки, похвалити, якщо рішення направду вдале і м’яко скорегувати смаки дитини. Так, щоб наступнОГО разу вона подумала, що їй придбати.
— Черговий етап “грошалізації” дитини стане її розуміння тОГО, що гроші — це праця, — продовжує психолог. — Аби це краще усвідомлювалось, запропонуйте дитині не просто взяти у вас гроші, а заробити їх. Для цьОГО чудово підійде, наприклад, сусідка тітка Марія, якій потрібно щось донести, переважити, переставити та інше. Як маля отримає свої перші зароблені гроші, розкажіть, що ви пишаєтеся йОГО самостійністю. Коли ж дитина помітить, що зароблені власною працею гроші витрачати важче, аніж ті, що просто дає мама з татом, наголосіть на цьому.
Далі даємо кишенькові, але лише необхідні на кожен день. Таким чином вчимо дитину розпоряджатися конкретною сумою. Поступово можна пробувати видавати гроші вже не на день, а на два, потім на три і так далі. Якщо дитина за раз витратила всі гроші, розкажіть, що вона зробила неправильно й... пробачте її. Але лише першОГО разу. Якщо таке трапляється вдруге, зменшуємо суму до необхідної на один день. У разі наступної невдачі повертаємося до щоденної видачі.
— Коли все спрацьовує, доведіть поступово одноразову видачу грошей на тиждень, — додає Алла Яремович. — Але не забудьте обов’язково проконтролювати, розпитавши, як і на що маля витратило ці гроші. А затим — перестаньте розпитувати. Так ви підкреслите, що довіряєте своїй дитині, вважаєте її відповідальною.
Коли все йде гладко, у батьків може виникнути бажання збільшити суму кишенькових. Але стримайтеся. Краще запропонуйте дитині... підзаробити — “у дядька Петра, у тітки Олени...” Важливо, щоб це були знайомі, але не близькі родичі. Таким чином ви зможете навчити дитину брати і заробляти гроші одночасно. Це дасть потрібний ефект. До речі, психолог радить не давати дуже великі суми без потреби “просто так”. Адже в такому випадку дитина не навчиться заробляти, а отже цінувати зароблені кимось іншим гроші.