Звільнений з полону боєць «Горині» бачив всяке: і як вуха відрізали, і як знущалися

Віталія Теплякова зустрічали сьогодні біля зоопарку рівняни та журналісти. 36-річного бійця «Горині» з Києва забрала Галина Кульчинська, яку про це попрохав комбат 51-ї ОМБР Микола Капінос. Віталій, якого ще з Майдану прозвали «Копчонка», — передостанній «горинівець», якого звільнили з полону.

У Віталія Теплякова — холодний погляд, проте жартує, що якби не запитували, то б вже і забув, що був у полоні. У руки сепаратистам він попався 21 серпня, коли разом з іншим бійцем поїхав забирати з оточення двох бійців. Звільнили його 21 вересня.

Списки полонених та звільнених з полону заручників

— Бачив всяке: і як вуха відрізали, і як знущалися, — розповідає Віталій, проте про свої тортури говорити не хоче. — Чуба думали мені відрізати, проте потім передумали зачіпати. Побоялися. Ставилися по-різному. Все від людей залежить. Намагався спілкуватися з охоронцями, вони переконані у своїй правоті. Мені, чесно, шкода тих людей. Я до них нічого не відчуваю. Але у бій повернуся. Не мститися — виконувати свій обов’язок.

У полоні Віталій не зізнавався, що він танкіст та прапорщик, розповідав, що звичайний чоловік із гір, аби не накликати на себе біду. Сепаратисти пропонували перейти на їхню сторону. Звісно, не погодився, хоча випадки, коли українці бійці піддавалися, бачив. Каже, дуже часто на солдатів впливали родичі, яким телефонували сепаратисти.



Трьох рівненських військових звільнили з полону

— У мене з собою телефону не було, тож моїм рідним не дзвонили, — розповідає Віталій. — З дружиною я розлучений, маю двоє дітей. Після полону вирішив, що треба їх провідати. Тому спершу додому, на Буковину, а потім повернуся у Рівне, в госпіталі перевіритися. Я у «Горинь» потрапив, бо мене Микола Капінос запросив, проте він перейшов у 51-шу і я зараз прошуся до нього. Через скільки днів повернуся на схід? Я вже зараз нічого не планую.

За словами Віталія Теплякова, більше півтори сотні бійців тримали в одному приміщенні — архіві СБУ в Донецьку. Спали полонені на стелажах, харчували погано, ліків для українських солдат не давали.

- Поранені мучилися з нами, — розповідає Віталій. — Добре, хоч наш Андрій Юрчук був. То він за ліки для наших лікував ще й їхніх.

Розповів Віталій і про парад у Донецьку на День Незалежності. Він розвіяв здогадки про те, що вивели на парад не полонених, а підставних осіб. Каже, усі були справжніми. А ось у публіці сумнівається.

- Таке враження було, що їх зібрали за ящик пива, — розповідає Віталій. — Одні й ті ж самі проводили нас постійно, викрикували образи, які їм треба було викрикувати. Було близько 500 інших людей, але вони мовчали, лише дивилися.

За словами пана Теплякова, у сепаратистів ще залишається кілька десятків українських військових, зокрема і офіцерів, один з яких із Рівненщини. Залишився Віталій і без документів — сепаратисти не віддали.