На Рівненщині молодь зібрала 360 слів на межі непристойності [ЧИТАТИ СЛОВНИК]

Метою проекту було виявлення найтиповіших прикладів використання сленгу у повсякденному мовленні мешканців Рівненської області. Учасником проекту міг стати кожен, хто зафіксував та надав організаторам уривки живого мовлення із використанням сленгу.

Усього на адресу оргкомітету надійшло понад три десятки робіт, на основі яких було укладено міні-словник, який містить 360 найуживаніших сленгових виразів. Географія учасників — строката. Роботи надійшли з Острога, Корця, Здолбунова, Гощі, Кузнецовська і, звісно, Рівного. На електронну адресу організаторів надійшло 35 листів із зафіксованими мовними цікавинками.

Найоригінальнішими виявилися роботи Катерини Кралі із Кузнецовська, Юлії Мініч із міста Острога та Мар’яни Ярош з Рівного. Окремо члени експертної ради вирішили відзначити роботу Айнур Рзаєвої та Катерини Полюхович, які відзняли кліп про вживання сленгу школярами Рівного.

Цікавою була тенденція до розрізнення студентських та учнівських матеріалів. Учні виявилися відвертішими і зберігали оригінальні зразки усного мовлення, а студенти цензурували матеріали. Деякі роботи містили пробіли із вказівками: "тут було вжито нецензурний вислів" або "особа висловилася невідповідно".

Більшість філологів, залучених до реалізації проекту, одностайні у тому, що сленг засмічує мову, збіднює її, робить непривабливою і навіть важкодоступною для значної частини суспільства. Проте іншої думки самі мовці, які послуговуються так званими "пташиними" варіантами мовлення.

Сам термін “сленг” запозичено з англійської мови, де він позначає чимало мовних явищ, наприклад, жаргон, просторіччя, професіоналізми, різні соціолекти, мовлення певних соціальних груп, спільнот за інтересами, просторіччя, вульгаризми, суржик (сполучення різних мов, прямий переклад), жаргонні вислови. Сленг поєднує у собі всі варіанти мовлення, які перебувають поза межами офіційного словника, а, отже, є незрозумілими для значної кількості людей. Сленгове мовлення переважно характерне для людей віком до 35 років, тобто молоді.

Психологи стверджують, що сленг виникає як реакція на потребу приховати певну інформацію від загалу, а також як своєрідна економія енергетичних ресурсів, які витрачаються на спілкування.

— Це виклик стандартизованій мовній нормі, — говорить доктор педагогічних наук, професор Національного університету “Острозька академія”, академік Академії наук вищої школи України, член моніторингової комісії Іван Хом’як. — Засилля сленгу – це руйнування гену мовної активності, крок до знищення мови як важливого суспільного явища.

Словник сленгу_2011

— Сленг у мовній системі існує з того часу, як і визнані мовні норми. Фактично він не може засмічувати мову, а лише існує за рахунок протиставлення, — опонує учитель-мовник Рівненської загальноосвітньої школи №28 Галина Чуб’юк. — "Училка в ауті, валим на хаузе", — говорять учні, маючи на увазі, що учителька захворіла, уроку не буде і можна йти додому. Або "Манав/ла я на вашу домашку", тобто учень відмовляється виконувати домашнє завдання. Для молоді це спосіб лаконічного та індивідуалізованого спілкування, а ще тренування образного мислення. Проблемність сленгу у тому, що українська мова майже не виробила власних його зразків. Те, чим послуговуємося, запозичене з російської та англійської мов.

Резюмуючи думки експертів, зауважимо: форму висловлення думки кожен обирає самостійно. Основне, на що потрібно зважати, — це сама ситуація.

А поки що — пропонуємо вам ознайомитись із міні-словником сленгу, який склали за підсумками реалізації проекту “Мовний моніторинг-2011”.

Статті до теми:

Як розмовляють на рівненському Поліссі

У Рівному презентували словник сленгу

ОСЬ ЩО виявили в рівненських газетах борці за чистоту мови

Професор Іван Хом'як: Доля української мови залежить від кожного з нас

Джерело карикатури: vikna.if.ua