Податківці Рівного відповіли на запитання платників податків

За якою формою необхідно отримати у роботодавця довідку про доходи, щоб заповнити декларації про майновий стан і доходи для отримання податкової знижки?

Оскільки затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (ПІБ, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:

– сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);
– розмір та сума податкової соціальної пільги (якщо оримували);
– сума нарахованого та утриманого єдиного соціального внеску;
– сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Неповнолітня дитина отримала в 2014 році спадщину. Хто в цьому випадку повинен подавати декларацію про отримані доходи?

Відповідно до пункту 179.4 статті 179 Податкового кодексу незалежно від виду та суми отриманих доходів звільняються від обов’язку подання декларації про доходи малолітні/неповнолітні особи, а також недієздатні особи, які перебувають на повному утриманні батьків, опікунів та/або держави станом на кінець звітного податкового року.
Проте у таких випадках Податковим кодексом України передбачено зобов'язок опікуна або піклувальника заповнити та подати декларацію.

Це означає, що податкова декларація про майновий стан і доходи від імені платника податку, який є неповнолітньою особою, має бути подана опікуном або піклувальником (одним з батьків) до контролюючого органу за місцем проживання такої неповнолітньої особи.

Які пенсії підпадають під об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб?

Згідно з п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються зокрема суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, – у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, зокрема, нарахованих (виплачених, наданих) у вигляді пенсій, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу перевищує три розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Якщо база оподаткування (сума пенсії), в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

З 1 січня 2015 року відповідно до ст. 8 Закону України від 28 грудня 2014 року № 80-VІІІ ,,Про державний бюджет на 2015 рік” розмір мінімальної заробітної плати для працездатних осіб встановлено у розмір 1 218 гривень на місяць.

Отже, починаючи з 1 січня 2015 року, податкові агенти при виплаті пенсій у розмірі, що перевищує 3654 грн. (розмір мінімальної заробітної плати 1 218 грн.х 3), зобов’язані утримати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 15 відсотків.

Якщо сума нарахування більше 12180 грн. (мінімальна заробітна плата 1218 грн.х 10), ставка податку становитиме 15 та 20 відсотків.

Чи необхідно подавати річну декларацію про майновий стан і доходи, якщо фізична особа протягом звітного року отримувала доходи від декількох податкових агентів?

Відповідно до підпункту «є» пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу платники податку зобов’язані подавати податкову декларацію за результатами податкового (звітного) року у строки, передбачені Кодексом для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами одночасно двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2014 році – 146160 грн.).

Чи необхідно придбавати окрему ліцензію на роздрібну торгівлю пивом, якщо у суб'єкта господарювання є вже ліцензія на продаж алкогольних напоїв?

Якщо у суб'єкта господарювання є ліцензія на продаж алкогольних напоїв, то окрема ліцензія на роздрібну торгівлю пивом не потрібна.

Відповідно до понять, визначених у п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, пиво - це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.

Поняття алкогольні напої визначені в п.п.14.1.5 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу та в абзаці сьомому статті 1 Закону N 481, згідно з якими алкогольні напої - це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД. Отже, пиво відноситься до алкогольних напоїв, а згідно з частиною дванадцятою статті 15 Закону N 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Законодавчо визначена норма щодо віднесення пива до алкогольних напоїв почне діяти з 1 липня 2015 року (згідно абзаців четвертого - шостого підпункту 10 пункту 2 розділу II Закону України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII).

Фізична особа-підприємець працює на єдиному податку другої групи. Чи повинен такий підприємець застосовувати РРО у своїй діяльності?

Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до підпункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу та зазначено, що платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Одночасно у абз. 13 та 14 підпункту 110 розділу І Закону передбачено, що ці зміни набирають чинність для платників єдиного податку третьої групи з 01.07.2015 року, а для платників єдиного податку другої групи з 01.01.2016 року.
Отже, платники єдиного податку у першому півріччі 2015 року не застосовують реєстратори розрахункових операцій. Починаючи з 01.07.2015 року платники єдиного податку третьої групи, крім платників (фізичних осіб - підприємців), які здійснюють діяльність на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

А з 01.01.2016 року застосовують реєстратори розрахункових операцій всі платники єдиного податку крім платників першої групи, а також другої і третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі.