Рівненська податкова відповідає на запитання

Де можна ознайомитись з Державним реєстром РРО?
Відповідно до п. 6 та п.10 Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Постановою КМУ від 29 серпня 2002 року № 1315 Державна фіскальна служба України розглядає питання та приймає рішення про включення (відмову у включенні) моделей до Державного реєстру або виключення моделей з Державного реєстру, розширення переліку версій внутрішнього програмного забезпечення моделей, продовження строку їх первинної реєстрації у 15-денний строк з дня надходження висновків уповноваженої організації про відповідність моделі фіскальним вимогам, що складені за результатами проведених нею випробувань, протоколу випробувань та результатів опрацювання документів, поданих заявником, а також висновків технічної комісії, оформлених протоколом.
Державний реєстр або зміни до нього оприлюднюються у 10-денний строк після їх затвердження Державною фіскальною службою України на її офіційному сайті та у визначених нею друкованих засобах масової інформації.

Чи треба використовувати РРО підприємцю-єдиннику, який здійснює розрахунки за проданий товар лише в безготівковій формі через банківську установу?
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).
Отже, при здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку реєстратор розрахункових операцій не застосовується.

Фізична особа-підприємець працює на загальній системі оподаткування. Чи необхідно такій особі відповідно до прийнятих змін застосовувати РРО?
Застосування реєстратора розрахункових операцій залежатиме від форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до п.1 ст.3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій затверджено Постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.

Підприємець – платник єдиного податку 2 групи здійснює виробництво продуктів харчування, які потім реалізує за готівку. Чи обов’язково такому підприємцю використовувати РРО?
Пунктом 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України передбачено, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої і третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібно роздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.
У всіх інших випадках платники єдиного податку – фізичні особи – підприємці другої і третьої груп зобов’язані застосовувати РРО. Для платників другої групи ця норма запрацює з 1 січня 2016 року, а для платників третьої групи – вже з 1 липня поточного року.

Чи потрібно застосовувати РРО фізособі – підприємцю, платнику єдиного податку, що надає послуги по ремонту техніки?
Так, необхідно, це передбачено п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу.

Які документи потрібно подати для реєстрації РРО?
Для реєстрації реєстраторів розрахункових операцій суб’єкт господарювання подає до фіскального органу:
- заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО;
- копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
- копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
- копію договору суб'єкта господарювання з Центром сервісного обслуговування про технічне обслуговування та ремонт РРО.
При цьому, заява про реєстрацію РРО може бути поданою в паперовому або в електронному вигляді.

Громадянин здає в оренду особисте майно (квартиру) та отримує від квартирантів дохід. Чи обов’язково у такому випадку реєструватись підприємцем?
Відповідно до ст. 319 та ст. 320 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.
Таким чином, здавання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і шляхом виконання норм п. 170.1 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України без реєстрації орендодавця як фізичною особою - підприємцем.