Хто не ризикує, той від Дубровиці не від’єднується

Так, вже у Дубенському замість однієї громади хочуть шість, або навіть і вісім, у Корецькому замість двох – три або чотири, Радивилівський та Демидівський райони замість однієї – по дві-чотири, Зарічненький - дві. Виявили бажання об’єднатися в окрему громаду й Перебродівська, Миляцька, Удрицька та Жаденьска сільські ради в нашому районі. Центр такої громади планується у Милячах. Відповідні документи вже подано до облдержадміністрації.

Перспективний план об’єднання громад на Рівненщині прийнято: що далі?

Тож cаме це питання й розглядали 11 серпня на засіданні районної робочої групи з добровільного об’єднання громад.

Своїм баченням подальшої перспективи в такому гуртуванні ділилися очільники сільських громад. Жаденський сільський голова Геннадій Рожко розповів, що на території сільської ради провели обговорення та опитування, аби врахувати найповніше при прийнятті рішень думку самих громадян. Так, з 136 чоловік опитаних переважна більшість (132 людей) висловилися за входження в Миляцьку громаду, а не до єдиної Дубровицької, як передбачалося попереднім перспективним планом. Громадські слухання з цього приводу відбулися й в інших сільських радах, що хочуть «виокремитися».

На Дубенщині розпочали об’єднання територіальних громад [+Фото]

Удрицький сільський голова Федір Хлєбович, виступаючи, був емоційним:

- Складається враження, що процес децентралізації (до слова, на це в Україні відпущено два з половиною роки) в нашому районі зумисно гальмується, на робочій групи створюються штучні перепони для добровільного об’єднання громад. Ми вже вирішили «гуртуватися» таким складом, нехай би приєднувалися в окрему громаду з центром у Висоцьку Туменська та Людинська, приміські - до Дубровиці, членам районної робочої групи що до того?

Яке об'єднання чекає на громади Рівненщини

Заступник голови районної ради Григорій Шах вкотре одстоював попереднє рішення робочої групи – її члени підходять до процесу децентралізації більш глобально, не обмежуючись лише перспективами певних територій, а цілого району та кожного мешканця зокрема, вболіваючи, щоб кожен населений пункт був однаково спроможним надалі.

Пригадую якось читала в інтернеті оцінку спеціалістів попереднього перспективного плану об’єднання громад Рівненщини. Фахівці вважали його одним з найдосконаліших.

- Коли ми привезли до експертів у Київ наш перспективний план, то вони сказали, що Дубенська громада могла б бути найперспективнішою громадою по всій Україні. Бо як відомо, найбільші громади – мають всього найбільше. Але, на жаль, ми до цього не готові, адже тепер вони прийшли до рішення, що об’єднаних громад у них в районі буде шість, а згодом ще збільшили до восьми. Хочуть – хай буде, бо основним чинником, яким ми керуємося, є добровільне об’єднання, через «коліно» ми нікого не ламатимемо, - сказав керівник апарату Рівненської облдержадміністрації Олександр Корнійчук.

Проте на Рівненщині є і такі громади, які взагалі не хочуть об’єднуватися, вважаючи себе самодостатніми. Про це, зокрема, заявила Малолюбашанська сільська рада Костопільського району, Боремельська сільрада Демидівського району та село Глинськ, що на Здолбунівщині. І таких громад, за інформацією директора Офісу реформ у Рівненській області Руслана Сивого, вистачає – точково вони є повсюди.

Відверто про наболіле висловлювалися й наші сільські голови. «У нас на території вже давно пожежонебезпечний період, але складається враження - це виключно моя проблема. Розумію, що є досить інших проблем в пожежників, бо повсюдно горить в таку спеку, тому думаю, що меншою громадою ми скоріше дамо собі раду. Або от чому нам досі не добудували ні актової зали в школі, ні майстерні?», - каже свої «за» на користь об’єднання у Миляцьку громаду Геннадій Рожко.

«У нас на території буде дві лікарські амбулаторії, то, може, знайдеться якийсь лікар, який захоче приїхати й працювати на селі? Швидка скоріше доіжджатиме …», - сподівається секретар Миляцької сільської ради Світлана Ососкало.

«Відпустіть нас у «вільне плавання», хай хоч сНезважаючи на те, що 12 червня, на сесії обласної ради депутати затвердили перспективний план формування територіальних громад області, все ж деякі громади хочуть ще внести певні зміни. Трансформації відбуваються майже в кожному районі області.

Так, вже у Дубенському замість однієї громади хочуть шість, або навіть і вісім, у Корецькому замість двох – три або чотири, Радивилівський та Демидівський райони замість однієї – по дві-чотири, Зарічненький - дві. Виявили бажання об’єднатися в окрему громаду й Перебродівська, Миляцька, Удрицька та Жаденьска сільські ради в нашому районі. Центр такої громади планується у Милячах. Відповідні документи вже подано до облдержадміністрації.

Тож cаме це питання й розглядали 11 серпня на засіданні районної робочої групи з добровільного об’єднання громад.

Своїм баченням подальшої перспективи в такому гуртуванні ділилися очільники сільських громад. Жаденський сільський голова Геннадій Рожко розповів, що на території сільської ради провели обговорення та опитування, аби врахувати найповніше при прийнятті рішень думку самих громадян. Так, з 136 чоловік опитаних переважна більшість (132 людей) висловилися за входження в Миляцьку громаду, а не до єдиної Дубровицької, як передбачалося попереднім перспективним планом. Громадські слухання з цього приводу відбулися й в інших сільських радах, що хочуть «виокремитися».

Удрицький сільський голова Федір Хлєбович, виступаючи, був емоційним:

- Складається враження, що процес децентралізації (до слова, на це в Україні відпущено два з половиною роки) в нашому районі зумисно гальмується, на робочій групи створюються штучні перепони для добровільного об’єднання громад. Ми вже вирішили «гуртуватися» таким складом, нехай би приєднувалися в окрему громаду з центром у Висоцьку Туменська та Людинська, приміські - до Дубровиці, членам районної робочої групи що до того?

Заступник голови районної ради Григорій Шах вкотре одстоював попереднє рішення робочої групи – її члени підходять до процесу децентралізації більш глобально, не обмежуючись лише перспективами певних територій, а цілого району та кожного мешканця зокрема, вболіваючи, щоб кожен населений пункт був однаково спроможним надалі.

Пригадую якось читала в інтернеті оцінку спеціалістів попереднього перспективного плану об’єднання громад Рівненщини. Фахівці вважали його одним з найдосконаліших.

- Коли ми привезли до експертів у Київ наш перспективний план, то вони сказали, що Дубенська громада могла б бути найперспективнішою громадою по всій Україні. Бо як відомо, найбільші громади – мають всього найбільше. Але, на жаль, ми до цього не готові, адже тепер вони прийшли до рішення, що об’єднаних громад у них в районі буде шість, а згодом ще збільшили до восьми. Хочуть – хай буде, бо основним чинником, яким ми керуємося, є добровільне об’єднання, через «коліно» ми нікого не ламатимемо, - сказав керівник апарату Рівненської облдержадміністрації Олександр Корнійчук.

Проте на Рівненщині є і такі громади, які взагалі не хочуть об’єднуватися, вважаючи себе самодостатніми. Про це, зокрема, заявила Малолюбашанська сільська рада Костопільського району, Боремельська сільрада Демидівського району та село Глинськ, що на Здолбунівщині. І таких громад, за інформацією директора Офісу реформ у Рівненській області Руслана Сивого, вистачає – точково вони є повсюди.

Відверто про наболіле висловлювалися й наші сільські голови. «У нас на території вже давно пожежонебезпечний період, але складається враження - це виключно моя проблема. Розумію, що є досить інших проблем в пожежників, бо повсюдно горить в таку спеку, тому думаю, що меншою громадою ми скоріше дамо собі раду. Або от чому нам досі не добудували ні актової зали в школі, ні майстерні?», - каже свої «за» на користь об’єднання у Миляцьку громаду Геннадій Рожко.

«У нас на території буде дві лікарські амбулаторії, то, може, знайдеться якийсь лікар, який захоче приїхати й працювати на селі? Швидка скоріше доіжджатиме …», - сподівається секретар Миляцької сільської ради Світлана Ососкало.

«Відпустіть нас у «вільне плавання», хай хоч спробуємо», - каже перебродіський сільський голова Валерій Крижик.

Чи обраховував хтось економічне підґрунтя такого об’єднання? Як вирішуватимуться кадрові питання? Чи буде достатньо спеціалістів, аби надавати населенню хоча б елементарні послуги? Всі ці застереження висловлювалися на засіданні робочої групи.

«У сільських очільників склалося викривлене враження, що ми перешкоджаємо об’єднанню громад, закликаючи ще й ще раз прорахувати всі «за» та «проти» такого кроку. Тут називалися проблеми, які вже давно дошкуляють громадам, й марно думати, що вони одразу зможуть їх вирішити, від’єднавшись, якщо гуртом навіть не випадало відшукати необхідного грошового ресурсу. Хочуть – нехай об’єднуються», - каже начальник економічного відділу РДА Іван Котяш.

І справді пересторог на шляху об’єднання дуже багато: аби вижити – неминуче доведеться провести оптимізацію мережі. Хтось бачить в процесі створення нової громади перспективу працевлаштування, бо ж набиратиметься новий управлінський апарат, однак разом з тим когось неминуче торкнеться скорочення. Це неминуче – просто не зможе така невеличка громада утримувати всю діючу соцкультмережу, якщо врахувати, що більшість з їхніх закладів заповнені лише наполовину або використовуються вряди-годи. Важко спрогнозувати, яким чином надаватимуться ті ж медичні послуги, що в нас вже давно стали першочерговими. Адже елементарні дослідження-аналізи на території новоствореної громади зробити буде неможливо. Їхати за цим в Дубровицю, де є відповідна база та фахівці, та чи не будуть вони тоді для мешканців іншої територіальної громади платними? І це лише один невеличкий нюанс. А їх в процесі виникне сотні.

Для повноцінної децентралізації необхідно адаптувати близько півтисячі законів та інших нормативних документів. Тож й поспішати з цим, напевно, слід все ж повільно. Це моє особисте переконання. А наразі – робоча група погодила створення Миляцької територіальної громади й звернеться з відповідним документом до облдержадміністрації. Лише час розсудить, як буде краще для людей. Можливо, дійсно, варто ризикнути, аби згодом опинитися на коні.

Людмила РОДІНА.пробуємо», - каже перебродіський сільський голова Валерій Крижик.

Чи обраховував хтось економічне підґрунтя такого об’єднання? Як вирішуватимуться кадрові питання? Чи буде достатньо спеціалістів, аби надавати населенню хоча б елементарні послуги? Всі ці застереження висловлювалися на засіданні робочої групи.

«У сільських очільників склалося викривлене враження, що ми перешкоджаємо об’єднанню громад, закликаючи ще й ще раз прорахувати всі «за» та «проти» такого кроку. Тут називалися проблеми, які вже давно дошкуляють громадам, й марно думати, що вони одразу зможуть їх вирішити, від’єднавшись, якщо гуртом навіть не випадало відшукати необхідного грошового ресурсу. Хочуть – нехай об’єднуються», - каже начальник економічного відділу РДА Іван Котяш.

І справді пересторог на шляху об’єднання дуже багато: аби вижити – неминуче доведеться провести оптимізацію мережі. Хтось бачить в процесі створення нової громади перспективу працевлаштування, бо ж набиратиметься новий управлінський апарат, однак разом з тим когось неминуче торкнеться скорочення. Це неминуче – просто не зможе така невеличка громада утримувати всю діючу соцкультмережу, якщо врахувати, що більшість з їхніх закладів заповнені лише наполовину або використовуються вряди-годи. Важко спрогнозувати, яким чином надаватимуться ті ж медичні послуги, що в нас вже давно стали першочерговими. Адже елементарні дослідження-аналізи на території новоствореної громади зробити буде неможливо. Їхати за цим в Дубровицю, де є відповідна база та фахівці, та чи не будуть вони тоді для мешканців іншої територіальної громади платними? І це лише один невеличкий нюанс. А їх в процесі виникне сотні.

Для повноцінної децентралізації необхідно адаптувати близько півтисячі законів та інших нормативних документів. Тож й поспішати з цим, напевно, слід все ж повільно. Це моє особисте переконання. А наразі – робоча група погодила створення Миляцької територіальної громади й звернеться з відповідним документом до облдержадміністрації. Лише час розсудить, як буде краще для людей. Можливо, дійсно, варто ризикнути, аби згодом опинитися на коні.

Джерело: Дубровицька РДА