“Як дерево зрізаю, то прошу у нього пробачення”

Сергій Яковчук із Дубна майже 15 років у вільний від роботи час займається художньою обробкою деревини: різьблення, випалення по дереву, шкіро виплітання деревини. Кожна його робота цікава тим, що в ній майстерно поєднуються форми створені природою та майстерність і фантазія автора.

Будівельник за професією, пан Сергій зізнається, що спочатку в роботі з деревом він був повний нуль. Проте родичі помітили його хист і бажання займатися з деревиною та познайомили з майстром Миколою Бондарчуком, який і навчив його всім азам професії:

– Я зробив копію фрагменту іконостаса і показав йому свою роботу. Майстер глянув і сказав: "Ти дуже швидко вчишся". Я спитав, що мені робити далі, а він відповів: "Ну як, що… береш інструменти і працюєш!" – розповідає різьбяр Сергій Яковчук.



Перша виставка робіт майстра була у 2000 році у Дубенському замку на 900-річчя міста. Серйозно дубенчанин взявся за художню обробку деревини сім років тому. А спочатку у нього були дуже прості роботи – сільнички, хрестики, тарелі, підкови, кухонні дощечки. Майстер почав все частіше їздити на різноманітні виставки – найбільше їх було у Дубні та Рівному.

Мало хто знає, що Сергій Яковчук є автором копії тронного крісла князя Острозького, що стоїть в Дубенському замку (оригінал знаходиться в Золочеві на Львівщині). Автор згадує, як у нього виник задум створити копію. На той час у нього не було цифрової камери і фотографувати деталі крісла доводилося плівковим фотоапаратом, а розміри виміряв простою лінійкою. На той час у майстра не було можливості часто їздити в Золочівський замок, а тому деталі тронного крісла князя Острозького вдалося відтворити точно лише на 90 відсотків. Та попри все, саме цією роботою найбільше пишається автор:

– Я старався хоча б приблизно відтворити побут і дух епохи… Мало хто знає, що копія того крісла, то справа моїх рук, але мені достатньо й того, що людям воно подобається. Зараз крісло експонується у Мисливській залі, але спочатку воно стояло у Тронній… Це було популярне місце серед молодят – вони постійно фотографувались біля того трону, – сміється пан Сергій.

Майстер працює із різною деревиною – липа, сосна, черешня, дуб, вільха. Сергій Яковчук з повагою ставиться до всіх дерев, тому часто використовує в роботі для оздоблення природні дефекти від дупла, нарости, сучки, тріщини.

Обов’язково перед початком роботи майстер просить пробачення у деревини:

– Кожне дерево особливе по-своєму… ось я як дерево зрізаю, то прошу у нього пробачення… От якби хтось побачив мене таким – точно подумав би, що я божевільний, – посміхається пан Сергій. – Я кажу: "Слухай, ти не підеш на дрова, а я з тебе зроблю файні речі, і станеш ти подорожувати по світу!" І тоді тільки ріжу його бензопилою.

Сергій Яковчук у своїй роботі полюбляє використовувати натуральні форми деревини. Як до нього потрапляє якась гілка чи пеньок, він довго роздумує, який предмет можна з нього зробити, мінімально деформуючи природну форму. Майстер вважає, що дерево не для того росло, щоб його викидали чи спалювали.



Пан Сергій намагається не змінити вже наявне, а вдосконалити дерево, підкреслюючи його натуральну красу:

– От як природа його так створила, значить так його потрібно і передавати. Будь-яку тріщину, будь-яку бороздочку, що залишив після себе короїд, я пробую підкреслювати, бо саме так спочатку задумувала природа.

Сергій Яковчук – ветеран праці, трудиться на Дубноводоканалі вже 21 рік. А ще у вільний від роботи час допомагає шукати людей через телепрограму "Жди меня".

Фото автора

Читайте також:

Рівненська майстриня мріє про ляльку у вигляді писанки [+Фото]

Майстриня з Рівненщини вразила столицю прикрасами з... трави [+Фото]

Рівненщина туристична завітала на фестиваль до Києва [+Фото]