– Минає 24 роки від часу проголошення Незалежності України, а ми досі не використали її достатньою мірою, так, як мали б використати. Усі керівники України не скористалися належним чином тим величезним історичним шансом, який відкрився перед нами у 1991 році. Ми ніби проголосили незалежність, ніби незалежні вже 24 роки, а насправді — дуже залежні. На жаль, і в нинішніх керівників держави справи не завжди відповідають передвиборним гаслам. Надзвичайно прикро, що щоденні героїчні подвиги українців на Сході та жертви Небесної Сотні є символом боротьби за незалежність держави для мільйонів громадян, але, на жаль, не для представників влади.

– Що маєте на увазі?
– До мене як до голови обласної організації Радикальної партії Олега Ляшка постійно звертається багато людей. І я не зустрічала жодної простої людини, яка сказала б, що за останній рік її життя змінилося на краще — навпаки. Люди розчаровані, вони не бачать ніякого покращення, навпаки — зубожіння, розчарування, зневіра.

Економічні реформи мають бути не лише на папері чи в головах чиновників. За останній рік діюча влада не спромоглася на чіткі та конкретні кроки щодо реформ. Відсутня програма виходу з кризи та структурної перебудови економіки. Спільна загроза для нашого суспільства – це бідність. Її можна подолати лише шляхом глибоких радикальних змін.

На сьогодні в нас відсутня відкрита та прозора дозвільна система, яка би мала стати перепоною для корупції. Влада провалила територіальну реформу. У медицині, яка мені особливо близька, бо працюю в цій галузі понад чверть століття, ніяких реформ як не було, так і немає. Тендерна система, яка побудована на лобіюванні інтересів певних компаній і не дає можливості медичним закладам оперативно, в міру потреби, вибирати собі медикаменти й обладнання за співвідношенням ціни та якості, – не змінилась. Чомусь Польща змогла за три роки зробити реорганізацію медичної галузі, і зараз наші пацієнти просять контакти польських лікувальних закладів і їдуть туди, бо часом лікування там виходить дешевшим, ніж в Україні... Просто потрібно прагнення до радикальних змін на державному рівні, на рівні найвищих щаблів влади, і готовність здійснювати ці зміни — не заради збагачення купки олігархів, як у нас відбувається всі ці роки, а заради простих людей.

– Як Ви, Оксано Василівно, бачите основні напрямки цих реформ?
– Метою реформ має бути перетворення України в демократичну, економічно розвинену соціальну державу.  Якщо, приміром, говорити про судову реформу, то вона має відповідати європейським стандартам, що забезпечить незалежність суддів, щоб усі люди могли розраховувати на чесне та неупереджене судочинство. Щоб головним для українського правосуддя були права людини, а не політика та гроші. Мета та завдання судової реформи – утвердити в Україні справедливе судочинство, сформувати прозору та відповідальну перед громадянами судову систему.

Якщо говорити про курс влади в цілому, то потрібно перш за все перестати затягувати пасок на шиї у наших простих людей. Давайте ми трохи перекладемо тягар на тих, хто має мільярдні статки і може трохи поділитись. Давайте повернемось до питань націоналізації. Давайте ми хоч щось зробимо для людей. А у нас поки що вся відповідальність і весь тягар — на плечах у простих людей, у пенсіонерів, які нині вже бояться навіть зайти в аптеку, враховуючи нинішні ціни на ліки.

– Можливо, ситуацію змінять прийдешні місцеві вибори?
– Від них справді багато залежить — маємо провести місцеві вибори вільно, демократично і прозоро, не допустити до влади “кухарів”, які вміють роздавати гречку перед виборами, розраховуючи “відбити” витрати на підкупи виборців, ставши депутатами. Ми повинні отримати нову якість влади, яка дійсно представляє місцеві громади і керується їхніми інтересами. Адже тільки від нас залежить, чи зможемо ми змінити на краще нашу державу. Якщо цього не зробимо — це буде зрада наших дітей.
Розумієте, ми не можемо лягти спати ввечері в одній державі, а прокинутись в іншій. Ми повинні змінювати її самі. І давати дорогу молоді, активній і небайдужій. У нашій команді, команді Рівненської обласної організації Радикальної партії Олега Ляшка, такої молоді багато, і ми прагнемо поєднати досвід старших партійців і енергію молоді на спільне благо українців.

Знаєте, я як лікар дуже люблю свою роботу, свій колектив, наше відділення педіатрії №2 обласної дитячої лікарні, яким завідую вже 17 років, але коли вирішується доля держави — не можу стояти осторонь політичної діяльності. Ми відбулись як нація — а тепер повинні відбутись як держава, але це станеться тільки якщо кожен небайдужий покладе свою цеглинку у фундамент нашого державотворення. До цього спонукає мене і пам'ять про батька, з яким ще за радянських часів багато говорили про Україну. Він мріяв, що наша держава стане незалежною, багато читав, добре знав історію, для нього святими були українська мова, українська церква... Напевно, патріотичний неспокій передається у нашій сім'ї генетично. І тому день Незалежності зустріла з тривогою за долю держави, з болем за полеглих героїв, яких втрачаємо щодня, – але водночас і з вірою у те, що разом з однодумцями ми допоможемо нашій державі справді відбутися.

До теми:

Лідер Радикальної партії Ляшка на Рівненщині Оксана Лозова - про медицину і політику [+Відео]

Лідер Радикальної партії Ляшка на Рівненщині Оксана Лозова: “Працювала 24 години на добу, тепер – 28”