Ми у Facebook
29.08.2015, 09:00

Селян Рівненщини просять не палити солому і стерню

Кількість пожеж на теренах області цього року вражає. За добу – десятки випадків. Левова частка - на полях.
Люди, зібравши урожай зернових, спалюють рештки соломи та стерню. Нерідко і самі гинуть - від смогу, яким надихалися, чи від полум’я. Прикро те, що переорати поле чи вивезти зайве на смітник, на жаль, не у нашій традиції… Ніхто не замислюється, що при температурі понад 100 градусів за Цельсієм спалюється гумус – органічна частина ґрунту, особливо коли солома лежить у валках або копицях.

Рівненщина: через спалення стерні загинула пенсіонерка та отримав опіки чоловік

При спалюванні стерні та соломи, наприклад, з розрахунку дві тонни на гектар, який містить 4% гумусу, втрати гумусу становлять 800 кілограмів на гектар, а грунт втрачає стійкість до ерозійних процесів. Грунт втрачає родючість. Також зникають органічний вуглець і азот. Після спалювання різко погіршуються водно-фізичні властивості грунту. Та й це ще не все. Смертельною для всіх організмів, що формують грунт, є температура 40 градусів за Цельсієм, а при спалюванні соломи, стерні, листя температура сягає 340-360 градусів! Гинуть корисні мікроорганізми, особливо дощові черв’яки та інші, які формують структуру грунту. Знищуються також корисні комахи і птахи. Кількість азотобактерій і актиноміцетів зменшується у 300-700 разів, а мікроскопічних грибів – у 200-300 разів. При згоранні соломи, стерні чи листя у повітря потрапляють сполуки важких металів, чадний газ, низка канцерогенних сполук. Особливо небезпечний дим маленьким дітям, людям, хворим на бронхіт, астму, риніти, тонзиліти.

На Рівненщині спалювання трави спричинило вже 27 пожеж

Виникає питання - Яка альтернатива спалювання?

Нині є спеціальні комбайни, які подрібнюють солому і розподіляють її по поверхні. Потім додають азотні добрива: 8-12 кілограмів на гектар аміачної селітри або карбаміду. Їх можна замінити й органічними – гноївкою. Все це слід передискувати. Економічна ефективність такої технології дуже висока. Одна тонна соломи зернових культур за вмістом органічної речовини, азоту, фосфору і калію рівноцінна 3-5 тоннам гною вологістю 75% і синтезує 160-180 кілограмів гумусу.

Завдяки використанню соломи та рослинних решток на кожен гектар у грунт повертаються 15-20 кілограмів азоту, 8-10 кілограмів фосфору і 30-40 кілограмів калію.

Рівненщина: палив солому в дворі, а спалив 10 гектарів лісу

У всій Європі спалювання стерні чи інших решток рослин заборонено і суворо карається. Наприклад, у Німеччині тридцять років тому запровадили таку заборону, а спалювачів соломи карають сумою, еквівалентною 50% величини врожайності. Тож необхідно задуматися чи спалювати стерню.


Начальник оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС у Рівненській області Богдан Данилюк





На правах реклами