Про заробітки у Польщі: варто їхати чи ні

Варшавоцентризм

Говорячи про польський ринок праці треба насамперед звернути увагу на факт, що Польща, попри успішно проведену реформу самоврядування – це дуже централізована країна. Держава функціонує за радянською моделлю: "столиця і все решта". Звісно, диспропорції у рівні розвитку між столицею та регіонами не такі сильні, як у Росії, але вони приблизно такі, як в Україні, де також “все” міститься в Києві, а Львів чи Одеса - це вже не те, хоч і не провінція.

Отже, не тільки всі центральні держустанови, але і більшість центральних офісів найбільших підприємств і представництв міжнародних корпорацій містяться у Варшаві. Диспропорція між Варшавою і наступними у списку Краковом, Тріймістом (Гданськ, Гдиня, Сопот), Познаньом, Вроцлавом та Катовицями - вражаюча. Хоча не так мало бути. Коли поляки проводили трансформацію в 1989-91 роках, ідея була така, щоб сприяти більш рівномірному розміщенні центральних офісів банків, великих фірм та держустанов так, як це є в Німеччині, США, Швеції Австралії, Канаді чи Нідерландах. Та не вийшло.

У Рівному пропонують роботу водію, менеджерам і торговим представникам

Тож у багатьох професіях роботу можна знайти практично лише у Варшаві, а в такому ж Кракові чи Гданську її шукати дарма. Це стосується, зокрема, журналістів - саме в столиці містяться майже всі основні редакції. Це ж стосується багатьох інших професій. Якщо ви маєте гуманітарну освіту і хочете працювати соціологом, політологом, культурологом, експертом у неурядовій організації (think-tanku) такого профілю, як Фонд Баторія чи Центр східних досліджень, експертом з питань енергетичної безпеки тощо, навіть не пробуйте шукати роботи поза столицею. Хоча, звісно, лікарі, медсестри, юристи, програмісти, комп'ютерні графіки і представники багатьох інших професій можуть знайти роботу всюди і у перелічених вище випадках навіть доцільніше пошукати роботу поза столицею (наприклад найкращі умови для програмістів є у Кракові та Вроцлаві).


Які професії потрібні?

Зараз у Польщі дуже бракує представників медичних професій (багато поляків емігрували на Захід), тому лікарі і медсестри з України без проблем влаштуються на роботу, навіть якщо погано знають мову. Однак, наприклад, фармацевти не мають тут що шукати, бо у Польщі їх забагато. Що стосується реабілітантів чи фізіотерапевтів, то це складне питання – з одного боку всі твердять, що є в них велика потреба і буде ще більша, однак часто на практиці буває не все так добре.

Не будуть мати проблем з працевлаштуванням також програмісти та інженери різних спеціальностей, таких як механіка, електроніка, роботика, телекомунікації (за умови доброго володіння англійською або німецькою). І це не тільки у Варшаві, але також (а навіть передусім) у Кракові, Катовицях, Гданську, Гдині, Вроцлаві, Познані, Жешові. Однак загальне переконання про те, що інженер у Польщі без проблем знайде роботу, має багато винятків. Роботу за спеціальністю радше не знайдуть хіміки та інші випускники біологічно-хімічних спеціальностей, таких як охорона середовища чи товарознавство. Хоча, хіміки можуть пошукати роботу у тих невеликих містах, де є хімічна промисловість - наприклад Кендзєжин-Козьле та Поліце.

Плата за тепло у Рівному - одна з найвищих в Україні

Тяжко буде знайти працю вчителям, педагогам і іншим, хто причетний до роботи з дітьми і молоддю. Однак винятком є вчителі іноземних мов, причому не російської чи української, але західних - англійської, німецької, іспанської. Перспективним, але тяжким і погано оплачуваним зайняттям є опіка над старшими особами чи над хворими.

Що стосується фізичної праці, так є великий попит передусім на фахівців. Електрик, сантехнік, будівельник з документами, що підтверджують кваліфікації, заробить у Польщі більше, ніж випускник ВНЗ - гуманітарій з двома дипломами. В Польщі зараз охоче працевлаштують українців до корабельних заводів у Гданську чи Гдині. Однак шахтарі не мають що у Польщі шукати - зараз радше закривають вугільні шахти, всі страйкують, а якщо навіть керівництво вирішить взяти на роботу в шахту українця, решта персоналу розпочне рішучий протест. Тож краще навіть не пробувати.




Плюси і мінуси працевлаштування в Польщі

Набагато краще у Польщі, ніж в Україні, з зарплатами - середня заробітна плата в Польщі у п'ять разів більша. Позитивом є також те, що тут нема поділу на офіційну та “конвертну” зарплату – все що на договорі, то і виплачуєтья. Однак сам договір – це вже тема іншої розмови. Працевлаштуватися за трудовим кодексом на підставі договору про працю (umowa o pracę), який дає всі переваги працівника – дуже важко, а у багатьох професіях (журналісти, працівники охорони, касири, прибиральниці) – практично неможливо. Натомість пропонується цивільноправні договори (umowa – zlecenie i umowa o dzieło), які по суті не дають жодних гарантій, а формально працівники не є працівником, тільки стороною цивільноправного договору. У таких випадках є проблема з медичним страхуванням, зі стабільністю роботи (можуть вас звільнити з наступного дня, ви не маєте жодних прав, бо формально ви – не працівник), чи з пенсійним страхуванням (по суті у цивільноправних договорах вам не відраховують пенсійних внесків, хоч є винятки). Отже, якщо вам все таки вдасться працевлаштуватися на підставі Kodeksu Pracy, та ще маєте Umowę o pracę na czas nieokreślony – ви взагалі повинні бути щасливі, навіть якщо заробляєте всього мінімальну (за трудовим кодексом) зарплату. Бо для більшості поляків це недосяжний об’єкт мрій.

З 1 січня у Рівному зросте плата за воду (+ФОТО)

Великим мінусом Польщі є набагато вище ніж в Україні безробіття і структурні проблеми ринку праці. В Україні зарплати менші, але набагато легше знайти і змінити роботу (маю на увазі великі міста). Сам процес працевлаштування в Україні більш безпосередній, більш конкретний - це стосується наприклад розмови про розмір зарплатні, що у Польщі є своєрідним табу. Про зарплату у Польщі не розмовляють, приховують цю інформацію (наприклад люди на роботі не знають, скільки заробляє їх колега). Працедавці не пишуть у оголошеннях про працю розмір пропонованої зарплати. Ситуація виглядає так, що вже під час співбесіди питають кандидата, скільки хотів б заробляти.

За матеріалами http://porteuropa.eu