09.03.2016, 17:40

Олег Червонюк: «Робота фабрик та заводів — шлях створення європейської України»

Рівненський льонокомбінат – найбільше текстильне підприємство України, яке рухається шляхом динамічного розвитку, вивчаючи світовий досвід галузі, але при цьому відстоюючи економічні інтереси власної держави.
Адже використання надсучасного високотехнологічного обладнання є однією з основних передумов розбудови потужної промисловості нашої країни. Тому чимало часу та ресурсів власник ТМ «GOLDI Льонокомбінат» разом із командою менеджерів зовнішньоекономічної діяльності присвячує робочим поїздкам за кордон – відвідуючи провідні підприємства у галузі легкої промисловості та машинобудування, профільні виставки обладнання, сировини та готової продукції, а отже, тримає руку на пульсі технологічного прогресу. Нещодавно підприємець повернувся з чергового відрядження, цього разу – за океан, де вивчав успішний досвід американських виробничників. Своїми враженнями та висновками після поїздки до США Олег Червонюк поділився з читачами журналу “ВІТАЄМО!”.


МОЯ РОБОТА:Олег Червонюк


- Олеже Казимировичу, з яким напрямком розвитку підприємства пов’язана ваша чергова робоча поїздка за кордон?

- Це вже не перше відрядження в Америку. У нас є обладнання, яке займається шовкографією, тобто друком принтів на готових виробах. Воно було куплене ще десь 6 років тому, встановлене і працює на нашому підприємстві в Хмельницькому. У Штатах нас цікавило подібне та інші зразки обладнання та технології.

В принципі Америка не так уже й багато виробляє обладнання для легкої промисловості, але нам було цікаво, яке вона виробляє обладнання, і взагалі, чим живе промисловість Америки. Адже вона достатньо далеко, і у нас, на жаль, надзвичайно мало інформації про США та їхню промисловість. Тому було цікаво перевірити ту інформацію, яка доходить до нас. Тобто які компанії там лідирують, вартість обладнання, умови його придбання тощо.

- Де саме Ви побували і якими є основні напрацювання?


- Цього разу нас цікавило, по-перше, автоматизоване обладнання для пошиття одягу, по-друге – енергозберігаюче обладнання, а також прядильні фабрики.
В Атланті я відвідав справді серйозне сучасне підприємство, яке, використовуючи швейні головки інших компаній, робить додаткове устаткування, що дасть можливість збільшити коефіцієнт корисної дії наших працівників, підвищити продуктивність виробництва і, відповідно, зменшити собівартість нашої продукції. Також ми побували на швейній фабриці у Чикаго, яка працює на цьому обладнанні. Це було основне наше завдання, оскільки ми готуємося до літнього сезону і відкриваємо нову швейну фабрику. Тому це питання для нас вкрай важливе наразі.
Друге, що нас цікавило – це міжнародна виставка AHR Expo 2016 в місті Орландо, штат Флорида. Виставка була присвячена конденсуванню повітря, теплопостачання, водопостачання, тобто обладнання, пов’язаного із забезпеченням теплом, водою, повітрям. Там було дуже багато компаній, в тому числі і та, до якої ми фактично і їхали, планували візит. Це американська компанія, яка виробляє твердопаливні котельні, схожі на нашу. Отже ми хотіли порівняти ціни американців, їхню технологію з тими, що нам сьогодні пропонують австрійці. Тому що років за п’ять я планую запустити на нашому підприємстві ще одну котельню, у п’ять разів потужнішу за теперішню, яка, крім тепла, буде виробляти ще й електроенергію. Я поспілкувався із власником цієї компанії, ми домовилися, що вони пришлють нам свого фахівця і тоді будемо продовжувати ці перемовини вже в Україні.


МОЯ РОБОТА:Олег Червонюк


- Які результати поїздки за океан?

- В першу чергу - підписані контракти на закупівлю нового обладнання, а також є певні напрацювання, налагоджені контакти. Взагалі, чому я так багато подорожую? Справа в тому, що у світовій практиці так склалося, що лише якась одна компанія робить найкраще певне обладнання. Немає такого, щоб в одній країні кілька компаній створювали всі види обладнання і робили це бездоганно. Профільний лідер завжди лише один. І такі компанії для тих країн, в яких вони знаходяться – як діамант, тому що весь світ купує це обладнання. Можливо, там працюють лише 100-200 чоловік. Але в усьому світі знають, що саме вони роблять найкраще це обладнання, саме в цій країні. Тому на Рівненському льонокомбінаті ми використовуємо обладнання з багатьох різних країн, в залежності від того, хто у світі краще робить ті чи інші машини. Адже для того, щоб мати гарний результат, передусім треба мати найкраще обладнання.
Також у нас було в планах відвідати підприємство в Мексиці, яке виготовляє джинсову тканину, але в останній момент вони відмовили нам. Можливо, через те, що вони просто бояться конкуренції. Таке інколи теж трапляється.

- Напевно, у Штатах так само мало знають про Україну, як ми про них. Спілкуючись безпосередньо із американськими виробничниками, яке відчули ставлення до українських промисловців?


- Світова економіка не ділить промисловців на українських і не українських, це єдина спільнота. Саме тому, до речі, всі підприємці-виробничники дуже добре розуміють одне одного. Фактично навіть не потрібен перекладач. На сьогоднішній день економіка дуже сильно інтегрована в різні країни, і я маю таке враження, що вона ніби навіть і працює поза якимись політичними моментами. Звісно, політика впливає і дуже суттєво, але середовище виробничників саме по собі аполітичне і переважно достатньо прозоре та відверте. Тому що робити бізнес на світовому рівні і бути брехуном – це неможливо. Жодного кроку тоді не зробиш. Тому, коли я приїжджаю в нову країну і спілкуюся з виробничниками, або, навпаки, вони - до нас, як правило, ніхто не приховує реального стану речей в економіці країни. Насамперед вони цікавляться, які податки, яка складова корупції, як що працює, розвивається. І зазвичай, цю інформацію отримують 100% реальну і правдиву, в чому є великий позитив.
 
У мене була цікава розмова із власником американської фабрики, де виготовляють бавовняну пряжу. Це достатньо заможна людина, і його цікавило, чому в Україні не працюють фабрики і заводи. Я, як міг, пояснював йому причини, але одразу попередив, що він цього не зрозуміє, тому що не жив у радянській системі. Адже їм справді дуже важко зрозуміти той факт, що в нашій державі стоїть все виробництво. В усьому світі це не може вкластися в головах людей. А в кінці розмови він спитав: «А на що ж ви розраховуєте, якщо у вас все стоїть?». І я теж, на долю секунди, вкотре замислився, на що ж розраховує Україна?.. А потім з іронічною усмішкою згадав, що ми розраховуємо… на американські кредити. І той вираз обличчя американського мільярдера запам’ятається мені на все життя. Він просто був шокований! Адже виходить так, що він працює, платить податки, а наші підприємства стоять і фактично розраховують на ті податки, які він сплатив американському урядові. Певною мірою це несправедливо. Тому, я думаю, нам потрібно робити все для того, щоб наші підприємства працювали і розвивали нашу українську економіку.

- Останнім часом Ви активно подорожуєте, робочі поїздки за кордон з метою вивчення світового досвіду є неодмінною складовою і важливим принципом роботи Льонокомбінату. Не став винятком і 2016 рік, який активно розпочався одразу кількома закордонними відрядженнями. В які країни заплановано наступні візити?

- Ми взагалі активно вивчаємо весь світовий досвід в тій галузі, в якій працюємо. На жаль, попередні три роки я не міг собі дозволити стільки подорожувати, відвідувати багато країн через судову тяганину, яка стосувалася мого сина. Я був практично прив’язаний цими судами, завдячуючи деяким політичним партіям, які робили на цьому собі піар.
Наразі з’явилося більше можливостей – наступними будуть Франція та Італія. У Франції ми вже практично готові підписати договір на закупівлю розкрійного обладнання. На нашому підприємстві у Хмельницькому є подібна машина, але вона вже дещо застаріла. Тому ми плануємо придбати надсучасний її аналог. Це машина, яка сама настеляє тканину і кроїть її, оператор лише сідає на стільчик і їздить разом з рулоном, слідкуючи, щоб не було помилок.  Тобто, не треба вже вручну обмальовувати лекала, процес повністю комп’ютеризований і все робиться дуже швидко. За кілька місяців у нашому закрійному цеху буде така машина. А візит до Італії переважно стосується джинсового виробництва.

Війни виграють як правило більш економічно заможні країни.  Тому в першу чергу нам потрібно дбати про економічний розвиток нашої держави, піднімати  промисловість, запускати фабрики і заводи. Лише цей шлях може вивести Україну на якісно новий економічний рівень і зробити насправді європейською країною.
Щасливе Рівне