Ми у Facebook
04.05.2016, 16:40

"Ромашка, миле і світле дитя", - рівнян вразила загибель у зоні АТО 21-річного земляка

Роман Свіржевський ( фото з соцмережі Фейсбук)

Загиблого 21-річного Романа Свіржевського поховали сьогодні у селі Корнин біля Рівного.
Нагадаємо, що хлопець загинув на Великдень. Користувачі соцмережі Фейсбук з Рівного не стримували емоцій, висловлюючи співчуття батькам і обурення смертю молодої людини:

Вікторія Шинкаренко Ми сьогодні зустріли Героя. Молодий хлопець, Роман Свіржевський, Ромашка, Мені миле і світле дитятко, з 19 років на цій війні. Горе матері, яка вже нічого не хоче, батько мужньо тримається, сестра в розпачі. І ніякі слова, що він пішов у Світле Свято Великодня їх не заспокоять...Дуже важко втрачати тих, кого добре знав. Фото рівно рік тому. Тут він милий хлопчик, а через рік - він в закритій труні... Сьогодні поховала бабусю, вона прожила 90 років, це закономірно, хоча дуже шкода, а цьому сонечку лише 21 і лише починав жити. Це нереально важко.


Воїну АТО з Рівного посмертно вручили орден та медаль

Tetyana Safanyuk Хіба можна простити тим виродкам смерть наших хлопців. Який жаль,яка біль. Земля пухом. Дай Боже сили батькам пережити таку втрату.

Alex TrambonХтось вмирає від старості,хтось від поганих звичок,хвороб ,нещасних випадків,а смерть мужчини -героя треба заслужити у Бога.Ромашка-Ти вічний!!!

Teodor Navickas Роман так мало прожив і так багато зробив, світла память Роману Свіржевському.😢[/i]

Сергей Орел [i]Спочивай з миром молодий козаче, вибач не вберегли, ми іх карати будемо напротязі всього життя,не буде ім прощення, ні на цьому світі а ні на тому.СЛАВА ТОБІ ГЕРОЮ.


По військах ОК "Захід" стріляли, незважаючи на передвеликодній тиждень


Валентина Романюк Жодне релігійне чи державне свято не буде повноцінним для жодного з нас, поки не закінчиться ця війна... Для більшості рівнян, котрі відзначали Великдень, автомобіль з надписом "груз 200" в центрі міста став жахливою несподіванкою. Так повернувся додому 21-річний Роман, хлопець, для якого Честь і Побратимство були понад усе... Хтось втирав очі, водії зупинялися, перехожі дивилися услід... А ось жіночка середнього віку байдуже зазирала мені у камеру, навіть не намагаючись відійти, щоб не завадити відеозйомці. Люди, коли ми, журналісти, фіксуємо, ЯК ми проводжаємо своїх Героїв - це потрібно не особисто нам, а НАМ УСІМ. Саме через цю пані я не можу показати людей, котрі скорботно поверталися услід автомобілю з Роминим тілом. Невже її серця не торкнулася хоч частинка болю Роминої мами?





На правах реклами