Вигляд середньовічного замку у Рівному: реконструкція

Рівненський замок розбудовувався у період 15-17 століття на окремій території оточеній заболоченою заплавою ріки Устя. Пізніше для укріплення його оборони створили великий став і замкова територія перетворився на острів. Для сполучення з ним спорудили міст. Детальний опис замку зазначається у інвентарі спадщини князя Олександра Острозького, який датується 1620 роком. В ньому знаходяться відомості про вигляд і самого замку, і його елементів та споруд, що знаходилися на території.

Історії зцілення від чудотворної ікони, що прибуде на Рівненщину

Природне підвищення, на якому знаходився замок, було поділене на дві частини, північна чистина була значно менша за південну (дитинець). До нього перекинули два мости. За вхід до замку слугувала велика брама з баштою. Вліво від башти знаходився паркан, на його розі стояла ще одна башта із годинником, який відбивав години. Неподалік від башти знаходилася церква із дзвоном. Далі — стайня, а поруч з нею - вісім комор. Далі кухня з двома вогнищами, хата та пекарня. Біля брами, яка вела до міста, стояв житловий будинок для урядників, в ньому були сіни, присінки, хата, пекарня та комори. Над ставком стояла кухня, двері з якої вели до світлиці.

Де в Рівному знайти поле з маками

Посеред території замку знаходилася хижа призначена для схову речей. На ній була комора, навколо якої ішов ганок, оперезаний дошками. Накриті сходи вели до верхнього помешкання. Поруч розташовувалася каплиця, ліворуч двері вели до хати, а з неї — до кімнати. Навпроти була збудована їдальня на сім вікон. Вихід з неї вів до комори, одні двері виводили на ганок, інші — до старої каплиці. Ганок був критий.



У 18 столітті замок втратив свій статус оборонного об’єкта, тут збудували палац власників міста — князів Любомирських. Після Другої світової війни, в половині 20 століття, його будівлю розібрали.
Опис замку є частиною археологічної експертизи, яку провело Дочірнє підприємство «Рівненська старовина» державного підприємства науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології Національної академії наук України.



Про це повідомляє Відділ інформаційно-аналітичного забезпечення виконавчого комітету Рівненської міської ради.