У Рівному і досі триває “епопея” з будівництвом велодоріжок. Я вже працюю в редакції “ОГО” впродовж трьох років і весь цей час періодично готувала матеріали про те, що влада планує розвивати веломережу у місті. Проте все закінчилося на будівництві єдиної велодоріжки у парку “Хімік”, хоча і на неї були нарікання від велосипедистів. Обіцянка про те, що міські чиновники готові профінансувати будівництво велодоріжки у тому мікрорайоні, де найбільше просять велосипедисти, залишилося тільки на словах.

Подорожуючи ж світом, стає зрозуміло, що те, чого не можуть чи то не хочуть втілювати в Україні, вже давно успішно працює у Європі. Так, побачивши продуману до дрібниць веломережу Відня, хочу поділитися з вами враженнями.

Польський досвід облаштування велодоріжок, як приклад для Рівного

Приїхавши до австрійської столиці, відразу є помічаєш багатьох людей, які пересуваються по місту на велосипедах. Їздять практично всі: чиновники, бізнесмени, жінки, діти... Австрійці кажуть, що це дуже зручний спосіб пересування у динамічному місті, адже є чимало вуличок, де заборонено рух автомобілів повністю, або діють обмеження — рух тільки в одному напрямку. Тим самим в таких ситуаціях велосипед стає у пригоді.



Представники місцевої влади поділилися спогадами про те, що до будівництва розгалуженої мережі на вулицях рідкістю були прогулянки на велосипедах цілих родин. Зараз же в Австрії кількість велосипедистів зростає щороку десь від 8 до 10 разів.

Перші велодоріжки в Австрії будували на пішохідних частинах для того, щоб привчити людей до того, що це нормальна практика співжиття на дорозі пішоходів — велосипедистів та водіїв. Водночас згодом, пройшовши етап “звикання” до нових учасників дорожнього руху, австрійці почали будувати розгалужену систему велодоріжок на проїздній частині. Тим самим веломережа Відня — це виокремлені доріжки на пішохідній частині, а також велодоріжки та велосмуги на проїздній частині.



Рівнянка поділилася враженнями про Собор Святого Стефана у Відні [+Фото]

Є у Відні і цілі велосипедні розв'язки, коли декілька доріжок зустрічаються десь на перехресті. А також для велосипедистів працюють спеціальні світлофори. В деяких мікрорайонах в світлофорах є спільні сигнали для пішоходів та велосипедистів, а в інших — навіть окремі сигнали для велосипедистів, які вмикаються в першу чергу.

Для завершення формування велоструктури у австрійській столиці облаштована маса велопарковок, які не пустують. На них можна побачити дуже багато припаркованих велосипедів, є навіть місця, де вони “туляться” ледь не один на одному.



Можна сказати, що до такої досконалої веломережі Україні ще треба дуже довго працювати. Адже, дивлячись на наші “побиті дороги” питання про те, як на них планувати ще і велоінфраструктуру, якось не піднімається само собою. Водночас варто працювати над відокремленою інфраструктурою, яка б забезпечувала безпеку учасників руху на двоколісних, а також тим самим збільшила їх кількість на вулицях українських міст. Потім можна розвивати це питання глибше - поєднувати рух автомобілів та велосипедів. А поряд з цим це піднімає ще цілу низку похідних — правильна організація руху транспорту, облаштування велопарковок, створення пішохідних зон...



Велоінфраструктура - це те над чим варто працювати, але за своїми чварами, діленнями бюджетів та тотальною корупцією, влада відкладає питання створення велоінфраструктури в чорний ящик, який найближчі роки, певно, і не відчинятиме...На жаль...