Ми у Facebook
29.06.2016, 09:20

Маленьку Марійку з Рівненщини викрав з могили… учений-маніяк?

Неймовірна історія, схожа на фільм жахів, сталася на Рівненщині
Маніяк Анатолій Москвін викопував на цвинтарях лише «свіжі» тіла.

Ця історія почалася 17 років тому у липні. З могили зникло тіло 9-річної Марійки Дмитрук зі села Невіркова Корецького району. Увесь цей час батьки не мали спокою, бо правоохоронці ні не назвали їм ім’я викрадача, ні не повернули доньчині останки. Хоч справу свого часу тримав на контролі президент Леонід Кучма. І ось цей неймовірний випадок отримав продовження. Завдяки екстрасенсам. Ниточка у їхньому розслідуванні привела у Росію, в помешкання… вченого!

Спадкова хвороба скосила усіх трьох доньок

Євген та Галина Дмитруки зі села Невіркова Корецького району мали трьох донечок. Усі хворіли. Діагнози постійно мінялися – від коклюшу до запалення легень. Кашляючи, діти аж задихалися і синіли! Справжню причину, що пожирала тіло доньок, виявили запізно. Люді поставили діагноз «муковісцидоз» в 11 років, Марійці — у 6, Тані – у 3.

Діти з таким діагнозом потребують спеціального лікування. У провідних європейських країнах люди з муковісцидозом доживають й до 60-ти. А у нас гірка статистика. Першою не стало Марійки. Дівчинка померла у ніч на 13 липня 1999 року.

На Рівненщині депутат погрожував священнику

— Я щодня була на цвинтарі, — каже Галина Дмитрук. – Перед “дев’ятьма днями” дивлюсь, ніби вінки не так стоять. Торкнулася хреста, а він хилиться і весь у піску… Рідні з підозрами звернулися до голови сільради. Ростислав Рокитенець, невірківський сільський голова, повірив у припущення пані Галини. “Я подзвонив дільничному, — розповів він. — Той порадив звернутися в прокуратуру, щоб дозволили розкопати могилу. Рідні написали заяву – і прокурор дав добро”.

Розкопували могилу у присутності сільського голови та священика. Дідусь дівчинки скочив у яму, аби підняти труну, й обімлів: ні кришки, ні тіла дитини в домовині не було. Лише подушечка, яку вклали Марійці перед похороном.

Могилу другої дитини міліція охороняла місяць


Справа набула всеукраїнського розголосу. Її тримав на контролі президент України Лео­нід Кучма. Міліція прочісувала територію навколо вздовж і впоперек, проте нічого підозрілого знайти так і не змогла…

Дмитруки – люди віруючі, але у відчаї кинулися шукати правди у ворожок.

– Одна нам сказала: тіло повезли по Київській трасі в бік столиці. Не шукайте, не тратьтеся – повернення Марійки я не бачу,
– пригадує жінка. – А ще нам сказали, що до року в хаті знову буде покійник. І справді… Не стало донечки Тані.


У Рівному серед білого дня пограбували жінку, яка приїхала в лікарню


Похорон другої дитини Дмитруків викликав страшний ажіотаж. Міліція проводила відео­зйомку процесії й потім місяць охороняла могилу Тетянки.

Переживши уже дві втрати, мама розуміла, що її донька Люда теж приречена.

Згадалося, як наш лікар, що обстежував дівчаток в обласній лікарні, мені сказав: «От, якби ви народили хлопчика, він був би здоровий», – пригадує жінка. – І коли я завагітніла четвертою дитинкою, молила Бога, щоб це було так. Народила Віталіка, маю­чи 38 років. Тоді ще Людочка була жива.

– Якби не ця дитина, то чи в монастир іти, чи в петлю,
– відверто каже, і на очах з’являються сльози.

Бабуся таки не змогла перенести втрату трьох онучок, її розум помутився. А батьки знайшли сили до життя.

Робив з мертвих дівчаток… ляльки


На одному з телеканалів йде популярна передача «Битва екстрасенсів», в якій беруть участь прозорливі люди.

– Якось братові дівчата, племінниці, напосіли: напиши та й напиши туди, може, якраз Марійку знайдуть. От ми і написали,
– каже Галина Дмитрук. - Приїхала команда екстрасенсів-детективів. І те, що від них почули, родину просто шокувало.

Провидці працювали в селі цілий день. Ходили до хати Дмитруків, по селу, на цвинтар, спілкувалися з людьми. І, врешті, назвали ім’я того, хто вкрав у батьків мертву дитину. Це – Анатолій Москвін, російський вчений-маніяк з Нижнього Новгорода.

ВІДЕО: у Рівному в страшних муках померла жінка від сказу

Він – єдина дитина у батьків, ріс у квартирі, від підлоги до стелі закладеній книжками. Тягу до мов та інших наук мав з дитинства. Та у шкільні роки пережив кілька серйозних психологічних травм. У третьому класі його нібито зґвалтував якийсь чоловік, а трохи пізніше хлопця повінчали з… мертвою дівчиною! Те жахіття він описав у своєму щоденнику. Хлопець випадково, збираючи по хатах макулатуру (так було прийнято в радянські часи), став свідком похоронної процесії. Трагічно загинула учениця сусідньої школи, і її від дому мали проводжати на кладовище. Батьки померлої попросили хлопця зіграти роль її жениха. Дали в руки обручки. Він одягнув одну собі, а іншу – померлій на палець, й поцілував свою «наречену». За це школяреві пообіцяли багато цукерок, апельсини і 10 рублів. Хоч було дуже моторошно, все виконав…

Через якийсь час покійна Наташа (так звали загиблу) почала приходити до Москвіна у снах. Вимагала почати вивчати магію. Спочатку були кошмари, потім галюцинації. Мати повела сина до психолога, а той порадив подавати Анатолію валер’янку. Мовляв, то гормональна перебудова так впливає, все минеться.

На Рівненщині пенсіонерка пішла за лепехою і не повернулася

А Москвін кинувся у науки. Він став справжнім поліглотом – вивчив 13 мов! Паралельно захопився єгиптологією, історією та культурою древніх народів, зацікавився некрополями та способами муміфікації людських тіл, російською народною лялькою… Мріяв про доч­ку, хоч залишався самотнім і жив із батьками. Загорівся ідеєю удочерити чиєсь покинуте дівча. Однак йому було відмовлено через мізерний дохід. Певно, тоді й виникла у Москвіна ідея «змайструвати» собі дитину. Він пішов на кладовище, викопав «свіжий» дівчачий труп і з нього зробив… ляльку! А для імітації мовлення ще й вставив в середину муміфікованого тіла спеціальний пристрій. Заняття настільки захопило, що вчений пішов на кладовище за черговою «донькою». А тоді ще і ще. Хтозна, чи зупинився б, якби не випадкова знахідка правоохоронців. Вони прийшли у помешкання Москвіна з обшуком з іншого приводу і натрапили на мумії. Їх було 29.

Коли йшов суд, відкрилися страшні подробиці діянь Москвіна. Чоловік детально описував, за яким принципом обирав тіла, як їх муміфікував, як змушував з ним розмовляти. Мовляв, так дівчат «воскрешав». Ляльок тримав у своїй кімнаті, вечорами включав «дітям» мультики чи фільми, обговорював з ними побачене, співав дівчаткам пісень. Одну зі своїх ляльок Москвін подарував матері. Це була його… улюблениця Маша.

За пиріжки з маком пенсіонерка з Рівненщини може сісти за ґрати

Медики, що проводили обстеження маніяка, діагностували у Москвіна вроджену параноїдальну шизофренію. А журналісти «охрестили» його «Лялькарем».

Однак як ця історія може бути пов’язана з долею Марійки Дмитрук зі села Невіркова? Виявляється, під час вивчення цвинтарів Москвін за десять років об’їздив 752 кладовища не лише Росії, а й України. Кажуть, бував у Києві, Львові та Рівному. А від останнього до села Невіркова якихось п’ятдесят кілометрів. Екстрасенси розповіли, що маніяк переховував тіло дитини понад місяць у напівзруйнованому костелі в сусідньому селі Великі Межирічі – й знайшлася з того села жіночка, яка підтвердила, що справді бачила Анатолія Москвіна. Галині Дмитрук показали оперативне відео з обшуку квартири російського маніяка, і вона в одній з ляльок-дівчаток нібито побачила свою Марійку…

Насправді я не можу точно сказати, була там Марійка чи ні

Насправді суперечливих моментів, які змінювали хронологію подій та щиро викликали у рідних та односельчан сумнів, було багато. Учасники телезйомок залишилися розчарованими.

– Насправді я не можу точно сказати, була там Марійка чи ні, – зізнається матір дівчинки. – Здали аналізи ДНК, бо чимало тіл, знайдених у того маніяка, поховані як невпізнані. Чекаємо на відповідь.

А тим часом племінниці пані Галини наснився дивний сон. Якраз після того, як вийшла передача в ефір. Ніби йде зі сестрою біля шкільного стадіону й зустрічає там двоюрідних сестричок Марійку, Таню та Люду, усіх разом. Не втрималася, запитала: «Марійко, скажи, чи правда, що тебе той маніяк забрав?». А вона й відповіла: «Те, що на диску, все брехня…». І стала відходити. «Марійко, ну де ти, хто тебе забрав? Можеш казати?» – перепитала. Але та крутнула головою, що «ні», – і марево зникло.

– А як ви поминаєте Марійку? – обережно запитала у бідолашної матері.

Як й інших дочок. Наш батюшка, о. Федір, тоді був у нас на парафії, сказав: «Тіло тут три доби переночувало. Як ви ходили на могилу, так і ходіть. Як поминали, так і поминайте. Тіло забране, а душу ніхто не забрав…». Ми і пам’ятник поставили такий, як іншим дівчаткам.

Наталія Кравчук
Джерело: Високий замок





На правах реклами