Олександр Музичко (Сашко Білий): історія загибелі незламного рівнянина (+ФОТО, ВІДЕО)

Його постать у інформаційному полі виринула зовсім нещодавно, 20 березня, після того, як невідомі поцілили у гараж патрульних із протитанкового гранатомета. Відразу ж того дня начальник Департаменту патрульної поліції підплковник Євгеній Жуков написав на своїй сторінці у мережі Фейсбук, що на тубусі гранатомета є написи, “За Уна-Унсо”, “За Сашка Білого”.



Як вважає Євгеній Жуков написи зробили, щоб відвернути увагу й це ніщо інше, як “дитяче белькотіння”.



Представник УНА-УНСО ці чутки спростував:

"Що до нічного пострілу з РПГ по приміщенню нацполіції. Заявляю:що члени УНА-УНСО жодного відношення до цього прикрого інциденту не мають. В нас є претензії до нешановного Авакова, і ми будемо вимагати його відставки, і покарання винних в смерті Сашка Білого. Але ми також розуміємо що рядові співробітники поліції в м.Рівне не мали відношення до його смерті. Отож розцінюємо цей випадок як провокацію, не тільки що до Рівненської поліції, а також як провокація що до УНА-УНСО, як до організації яка активно приймала участь в блокаді торгівлі з ОРДЛО. Кому це вигідно? Думайте самі," - заявив керівник крайової команди УНА-УСНО на Рівненщині Ярослав Гранітний.

Що ж такого ховається у житті та смерті цієї людини, що її досі не можуть забути?



Як повідомили в УЗГ МВС України, 25 березня 2014 року в Рівненській області проведена операція із затримання і знешкодження членів організованого злочинного угруповання, що діяло на території Рівненської та сусідніх областей. У цій перестрілці був смертельно поранений лідер ОЗГ Олександр Музичко.

Відомості про відкриття кримінального провадження щодо Музичка Олександра Івановича за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 (хуліганство) та ч.2 ст. 345 (погроза або насильство щодо працівника правоохоронних органів) КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 лютого 2014 року.

8 березня 2014 року Олександру Музичку було офіційно повідомлено про підозру у вчиненні протиправних дій. Проте в ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний переховується від слідчих органів, змінює місця перебування, переміщується з охороною і зброєю, і становить небезпеку для оточуючих. У той же час, протиправна діяльність ОЗГ триває. Виходячи з цієї інформації, вже 9 березня 2014 року Музичко був оголошений в розшук.

Розшукові заходи проводилися силами Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю. А операція по затриманню - ГУБОЗ та спецпідрозділом «Сокіл».



Операція по затриманню кілька разів відкладалася через небезпеку того, що випадкові люди могли опинитися на лінії вогню, оскільки і сам Музичко та його охорона носили зброю відкрито і в бойовій готовності.

Кафе «Три карася» в місті Рівне було обрано місцем проведення операції саме тому, що підозрюваний знаходився в окремому павільйоні, а значить, ризик випадкових жертв або захоплення заручників був мінімальний.

При цьому павільйон охороняли дві, озброєних автоматом Калашникова й пістолетом, людини, поруч стояв автомобіль з увімкненим двигуном, водій якого тримав у руках пістолет. Ці люди і були першими, кого відпрацював «Сокіл». Всі вони були знешкоджені дуже швидко і професійно. І все-таки це дало Олександр Музичко кілька секунд, щоб зорієнтуватися і відреагувати на ситуацію.

Він вискочив у вікно в задній стіні павільйону і кинувся бігти вгору по пагорбу, петляючи в кущах. На бігу він зумів вистрілити два рази на поразку у працівника «Сокола», який очолював першу п'ятірку. Обидва постріли влучили в ціль. Одна куля зрикошетила від каски і потрапила в праве плече, друга пробила погон.

У відповідь на ці постріли співробітники міліції провели два прицільних постріли по ногах. І тільки після цього хромаючого Олександра Музичка вдалося наздогнати і збити з ніг. При цьому під час боротьби пролунав спочатку один, а потім ще два глухих постріли - пістолет знаходився під лежачою людиною і тому зрозуміти, куди він цілив, було неможливо.



Тільки після того, як бійцям «Сокола» вдалося вивернути руку з пістолетом, відібрати його у підозрюваного і надіти наручники, вони звернули увагу, що у нього на одязі кров. Коли вони розрізали футболку, то побачили два поранення в область серця.

Поранений був живий і тому співробітники міліції викликали швидку допомогу та слідчо-оперативну групу.

До місця події негайно, ще до приїзду карети Швидкої допомоги та оперативної групи, під'їхало кілька автомобілів, пасажири яких вели себе дуже агресивно. Бійцям спецпідрозділу довелося зробити декілька попереджувальних пострілів в повітря, щоб їх зупинити.

Приїхавши лікарі констатували смерть пораненого.

До моменту приїзду оперативної групи, до кафе «Три карася» з'їхалося не менше 15 автомобілів з озброєними і агресивно налаштованими людьми, які погрожували працівникам міліції фізичною розправою. У вигляді явного наміру відбити затриманих, співробітники міліції прийняли рішення про транспортування їх під посиленою охороною в Київ. При цьому була зроблена спроба погоні за кортежем, яка була припинена силами співробітників міліції.



Один з працівників спецпідрозділу «Сокіл», який брав участь у спецоперації, зазначив, що «Музичко діяв дуже професійно, миттєво орієнтувався, дуже грамотно почав йти від гонитви і, не дивлячись на дуже велику вагу, був у відмінній фізичній формі. А той факт, що він на бігу, в темряві, зміг точно прицілитися в відблиск, який дали окуляри на шоломі, і потрапити в голову нашого бійця, говорить про відмінну спеціальну підготовку і хороші навички ведення бою».



Загибелі Олександра Музичка передувало кілька гострих подій. Наприкінці лютого 2014 року у мережі з'явилося відео, де Олександр Музичко тягає за краватку прокурора. Керівник Правого сектору у західному регіоні Олександр Музичко зайшов у кабінет процесуального прокурора Андрія Таргонія у справі вбивтсва жінки у селі Ставки та вимагав пояснень чому прокуратура не дає відповідних документів, аби підозрюваного могли затримати. Далі прокурор отримав у свій бік стусана, пише портал Четверта влада із посиланням на ЧаРівне.інфо. Цікаво, що уже через рік, цього прокурора Андрія Таргонія, як пише видання "Рівне вечірнє", правоохоронці затримали з хабаром. Після смерті Музичка Таргоній розпочав судову тяганину з міліціонерами, звинуватив їх у тому, що не захистили його від нападу Сашка Білого у прокуратурі. Від них він вимагав майже два мільйони гривень моральної шкоди.

Після конфлікту з прокурором міністр МВС Арсен Аваков засудив такі дії Олександра Музичка:

- З приводу «художеств» Музичка (Саші Білого) в прокуратурі, відео з яким побачив у фб сьогодні.100% скотство і навіть більше. І це не гіпертрофований прояв пошуку справедливості. Це 100% диверсія проти віри людей у можливий порядок. Така бридка розв'язність і хамське нехтування до людини - велика зрада Майдану, ніж може здаватися.Наскільки знаю, прокуратура реагує. Якщо побачу, що це не так - відреагую я.




Сам Сашко Білий із заявою у відповідь не забарився:

- По-перше, якщо на територію області приїдуть люди Авакова, щоб мене затримати, то я усіх їх знищу. По-друге, після цього я поїду брати Київ. Вчора я був вдягнутий в гражданці, без зброї. Я почав жити мирним життям, вчити темноту уму разуму. Дехто вирішив, що я роблю неправильно. Я сьогодні вже збирався поїхати до Києва, щоб перемістити "Правий сектор" до Криму, на Південь. Але хтось вирішив погратися зі мною, то я всіх тоді їх знищу.



Прикметно, що у справі за яку Сашко Білий тягав за краватку прокурора була своя розв'язка. Як повідомили у прокуратурі Рівненської області, в суд провадження було скеровано з обвинувальним висновком за ч. 1 ст. 119 ККУ (вбивство з необережності). А тепер найцікавіше. 18 серпня 2014 року Рівненський районний суд виніс вирок у цьому провадженні. 29-річному Миколі присудили 4 роки позбавлення волі. Водночас, розглянувши клопотання адвоката підсудного, судом було застосовано до нього закон України про амністію і звільнено від відбування покарання. Відтак, чоловіка відпустили у залі суду. Це сталося того ж таки 2014 року.




Смерть Олександра Музичка стала доволі резонансною подією. Навколо того, чому він загинув, точилися різні версії. Як значив Дмитро Ярош - колишній очільник "Правого сектору": "Це була відповідь якихось міліцейських або прокурорських кіл на те, що, крім усього іншого, він почав ворушити бурштинову мафію (Рівненської області), яка відмиває сотні мільйонів доларів. Я до всього цього і знати не знав нічого про бурштин, а Сашко почав в ці справи вникати і комусь реально ламати схеми", - переконаний колишній лідер "Правого сектора".

За результатами службового розслідування порушень у діях працівників ГУБОЗ МВС не встановили.

Висновок опублікували на офіційному сайті МВС України.

























А ще згодом, у липні 2014 року, Генпрокуратура після 3 місяців закрила кримінальну справу, яку було порушено ще у березні із звинуваченням Сашка Білого у створенні бандитського формування на Рівненщині. Водночас Генпрокуратура завершила й розслідування обставин загибелі Музичка, довівши, що він застрелився сам.

Прощання з Олександром Музичком відбулося 26 березня 2014. Почесті були організовані на рівні загиблих героїв «Небесної сотні». На похороні був присутній лідер партії «Правий сектор» Дмитро Ярош.


Похований Олександр на кладовищі «Молодіжне».

27 березня 2014 Рівненська міська рада оголосила загибель Олександра Музичка політичним вбивством і закликала міністра внутрішніх справ Арсена Авакова подати у відставку. 31 березня таку ж заяву зробила Луцька міська рада.

На честь нього названий 10-й запасний батальйон імені Олександра Музичка Добровольчого Українського Корпусу, який дислокується в Рівному.



26 березня 2014 року наказом генерала Ісою Мунаєвим першу роту міжнародного миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва назвали іменем Сашка Білого.

Також 24 березня 2017 року знову освятили у селі Бармаки на Рівненщині відновлений пам`ятний хрест на місці вбивства націоналіста Олександра Музичка (Сашка Білого).