Марія Магдалина народилася у містечку Магдали, яке було колись на берегах Генезаретського озера, в Сирії поблизу Капернаума. В Євангелії нічого не сказано про її юні роки, але з церковного переказу довідуємося, що була вона вродливою жінкою і жила грішно.

Після того, як Ісус вигнав з Марії сім бісів (Луки 8:2) і зцілив, вона змінила своє життя – стала Його вірною ученицею. Вона часто згадується в Євангелії за свою щиру послідовність за Ісусом Христом.

Марія йшла за Господом на Голгофу й плакала, була свідком розп'яття і поховання Ісуса Христа (Матвія 27:61; Марка 15:47). До сходу сонця у день Воскресіння Марія принесла миро, щоб помазати ним Його тіло, але, нікого не знайшовши, сповістила про це Апостолів (Луки 23:56). Вона перша серед сущих побачила воскреслого Господа і розмовляла з ним, за що була визнана Рівноапостольною.

Після Вознесіння Господа перебувала з Матір'ю Божою й Апостолами в Єрусалимі, а потім проповідувала Боже слово в Римі та багатьох інших містах. Згодом вже літня Марія Магдалина переселилася в Ефес, де трудився святий апостол Іван Богослов (згідно з переказом, саме з її слів апостол написав 20-ту главу свого Євангелія) і там завершила свій земний шлях.

У IX ст. при імператорі Леву VI Философу (886-912) її нетлінні мощі було перенесено з Ефеса до Константинополя (інші джерела вказують на V ст. як час перенесення мощей). Вважають, що під час хрестових походів мощі були перевезені у Рим, де й перебували у храмі в ім'я святого Іоанна Латеранського. Папа Римський Гонорій III (1216-1227) освятив цей храм в ім'я святої рівноапостольної Марії Магдалини. Частина її мощей знаходиться у Франції, в Проважі біля Марселя, де також зведений храм, посвячений святій Марії Магдалині. Частини святих мощей рівноапостольної Марії Магдалини зберігаються в різних монастирях Святої Гори Афон і в Єрусалимі.

З Марією Магдалиною пов'язують традицію дарувати крашанки на Великдень (бо Марія піднесла крашанку імператору Тиберію (14-37) і вказала на Пілата як винуватця хресної смерті Ісуса).