Головний лікар Рівненської обласної клінічної лікарні Іван Зима – про підсумки зробленого та плани на майбутнє

Говорячи з ним про підсумки 2017 року для обласної лікарні та плани розвитку на рік прийдешній, ми не могли не торкнутися й загалом результатів чотирирічної роботи керівника найбільшого лікувального закладу Рівненщини та очолюваного ним колективу.

– Іване Ярославовичу, для початку давайте наведемо кілька цифр, аби краще усвідомити масштаби роботи обласної лікарні.
– Насамперед це близько 25 тисяч пацієнтів, які проходять у нас лікування щороку. Кожного місяця виконується близько тисячі оперативних втручань – практично по три десятки операцій щодня, без свят і вихідних. Обласна клінічна лікарня сьогодні – це 675 стаціонарних ліжок, де середня тривалість лікування становить близько 11 днів. При цьому кількість летальних випадків не перевищує відсотка. Як головний лікувально-профілактичний заклад області, ми насамперед забезпечуємо високоспеціалізовану (третинну) медичну допомогу на основі сучасних досягнень медичної науки й техніки.

– Що ж, тепер давайте перейдемо від кількісних показників до якісних: що вважаєте головними досягненнями у наданні саме такої, як Ви сказали, медичної допомоги в обласній лікарні?
– Одна з наших спеціалізацій – це впровадження сучасних методів допомоги хворим із серцево-судинною патологією. Зокрема, значно підняло рівень надання такої допомоги відкриття у 2015 році 10 ліжок палати інтенсивної терапії для хворих із гострою кардіальною патологією на базі відділення інтервенційної радіології. До слова, нині в рамках реалізації проекту Світового банку з покращення лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями завершуємо обладнання нової операційної – зокрема, цими днями отримали ангіограф.

Гордимося тим, що на міжнародному форумі хірургів у Відні в 2016 році успішно презентували один із новаторських малоінвазивних методів лікування, які застосовуємо у центрі лапароскопічних та малоінвазивних хірургічних втручань ім.Ю.Семенюка (а саме – український спосіб доступу при лапароскопічній холецистектомії).

Щорічно зростає рівень та охоплення ендопротезуванням кульшових та колінних суглобів у ще одному нашому центрі – ортопедії, травматології та вертебрології. Нещодавно тут впровадили технологію лікування деформації хребта у дітей і підлітків – раніше таке лікування проводили лише у Харкові. Вперше на Західній Україні освоїли таку сучасну технологію лікування, як артроскопію кульшового суглобу.

– Зрозуміло, що всі заплановані нововведення за рік чи навіть два не реалізуєш – особливо, коли фінансування бракує. Що ж у планах на рік прийдешній?
– Один із таких задумів, які в 2018-му плануємо довести до логічного завершення – це створення більш сприятливих умов для лікування хворих із районів, які перебувають на гемодіалізі. Загалом апаратом “штучна нирка” в області користуються близько 160 пацієнтів. Допомогу вони отримують на базі нашого закладу та районної лікарні в Сарнах. Бачимо, що кількість таких людей зростає, а потреба в оперативності надання відповідної допомоги – значна: медики працюють із хворими на гемодіалізі в чотири зміни. Тож, аби розвантажити відділення й полегшити доїзд хворим, плануємо відкрити дві філії – в Дубні та Березному. Розміщуватимуться такі сателітні діалізні відділення на базі районних лікарень, і обслуговуватимуть тут пацієнтів відповідно із Демидівського, Дубенського, Млинівського та Радивилівського районів, та з Березнівщини й Костопільщини.

Ще одна проблема, яку сподіваємось вирішити цьогоріч, – це створення блоку оксигенотерапії для допомоги хворим при гострих отруєннях, включаючи чадний газ, при опіках, цукровому діабеті, гострій серцевій недостатності, гінекологічних захворюваннях та патології нервової системи. Річ у тім, що на сьогоднішній день у Північно-Західному регіоні України такої апаратури немає. Мали відповідне обладнання випуску 60-х років минулого століття, але кілька років тому його зняли з експлуатації після того, як в одній із лікарень на Сході України стався вибух барокамери. Тож нині розраховуємо, що за сприяння керівництва облдержадміністрації та депутатів обласної ради у бюджеті області будуть передбачені кошти для закупівлі сучасної барокамери в наш заклад, і проблемне питання у 2018 році вдасться “закрити”.

– Зважаючи на відому ситуацію з фінансуванням медицини, Вам, певно, доводиться неабияк економити, вишуковуючи всі можливі резерви для підтримання повноцінного функціонування лікарні...
– Звісно, і це стосується всіх напрямків діяльності закладу. Приміром, закупили тканину, аби власними силами пошити комплекти постільної білизни – здавалося б, дрібниця, але 127 тисяч гривень вдалося зекономити. А якщо говорити про глобальніші справи, то залучення спонсорських коштів лише за 11 місяців нинішнього року дало змогу закупити медикаменти й медичне обладнання майже на 3,3 млн гривень. За останні роки власними силами провели капремонти в корпусі №1, обласному центрі ортопедії, травматології та вертебрології і відділенні гнійної хірургії та проктології, а косметичних ремонтів – не один десяток. Постійна наша турбота – заходи з енергозбереження, тож у найближчій перспективі ставимо за мету замінити на енергозберігаючі всі вікна та джерела освітлення. А в подальшому хотіли б надати сучаснішого вигляду й фасадам наших корпусів, адже це – “обличчя” лікарні. Тож незабаром плануємо розпочати виготовлення відповідної проектно-кошторисної документації.

– Іване Ярославовичу, відомо, що вашу турботу про хворих, господарський підхід до управління лікарнею і патріотичну життєву позицію помічають не лише наші колеги-журналісти, які у 2016-му удостоїли Вас звання “Медик року” в обласному рейтингу популярності “Журналістське визнання”. Знаємо, приміром, що Патріарх Київський і всієї Руси-України нагородив Вас орденом Святого Миколая Чудотворця, а Президент України – удостоїв почесного звання “Заслужений лікар України”. Є у Вашій скарбничці відзнак і медаль “За оборону рідної держави”, і звання лауреата проекту “25: творці Незалежності”...
– Дякую, що слідкуєте, але сам я не надто афішую всі ці відзнаки. Більше переймаюсь нині завершенням навчання в магістратурі за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування” в Інституті права при Національному університеті водного господарства та природокористування. Тема моєї дипломної роботи пов'язана з менеджментом охорони здоров'я, і хочеться сподіватись, що здобуті знання допоможуть у подальшому вдосконалювати управління лікарнею – аби все, що ми робимо, приносило користь людям, допомагало їм ставати здоровішими.

До теми:

Головний лікар Рівненської обласної клінічної лікарні Іван Зима: Горджуся нашим колективом

25: творці Незалежності. Іван Зима: "Здобутки флагмана медицини Рівненщини – результат злагодженої роботи команди професіоналів"

Євроінтеграція в ортопедії: Як рівненські медики польський досвід переймали