Його також називають апостолом любові, бо в основі його життя лежать жертовність та всеохопна християнська любов: «Хто не любить, той не пізнав Бога, тому що Бог є любов» (1 Ін. 4: 8).

Більшу частину життя апостол проповідував Слово Боже в Ефесі та інших Малоазійських містах, навертаючи до християнської віри язичників, а в період заслання на острів Патмос Іоану явилося Боже Одкровення. Так була створена єдина новозавітна пророча книга Апокаліпсис, в якій розкриті таємниці мабутнього Церкви та кінця світу. Повернувшись до Ефесу, святий Іоан Богослов записав Євангеліє Господа нашого Ісуса Христа, де закликав християн любити Господа і ближнього свого, що без любові людина не може наблизитися до Бога.



У своїх посланнях святий Іоан Богослов закликав: «Дiти мої! Будемо любити не словом чи язиком, а дiлом i правдою» (1 Ін. 3: 18). Вже в глибокій старості, як говорить Священне Передання, дізнавшись про хлопця, що зійшов з істинного шляху та став ватажком зграї розбійників, апостол Іоан вийшов шукати його в пустелю. Побачивши святого старця, розбійник став ховатися, та апостол побіг за ним і благав зупинитися, обіцяючи взяти на себе гріх юнака, щоб той покаявся і не нищив своєї душі. Зворушений теплотою любові святого старця, юнак справді покаявся і виправив своє життя.

Апостол Іоан Богослов помер у віці ста з лишком років. Він набагато довше прожив, ніж решта учнів Господа Ісуса Христа, залишившись єдиним живим свідком земного шляху Спасителя. Увесь шлях Іоана Богослова – це служіння Любові. Нехай святий євангелист стане покровителем кожного вірянина, даруючи гармонію Господньої любові.