Чому на Водохреща освячують воду двічі: 18 і 19 січня?

У ці дні ми відзначаємо свято Богоявлення. Занурившись у води Йордану, Спаситель освятив їх та благословив для нас Таїнство Хрещення, народження від води і Духа, як необхідну умову для спасіння. Ця подія символічно пов’язана також зі смертю Спасителя на Хресті та Його Воскресінням із мертвих. Адже хрещення водою символізує духовне переродження людини: смерть усього гріховного і негідного та початок нового життя, у якому панує Бог і Його благодать.

Древні християни освячували воду у Навечір’я Богоявлення, яке зараз ми святкуємо 18 січня за новим стилем. У цей день звершувалося хрещення оголошених – тобто тих, хто готувався прийняти Таїнство Хрещення. Тому воду у цей день освячують у храмах. А Єрусалимська Церква встановила традицію на Богоявлення звершувати урочистий хід на річку Йордан і освячувати воду там – на спомин про подію Хрещення Спасителя. Тож 19 січня за новим стилем після літургії відбувається освячення води також на відкритих водоймах.

Освячення Церквою води впродовж року називають малим. Лише 18 та 19 січня звершують Чин великого водосвяття з особливими молитвами, що розкривають сенс освячення. Тому вода, освячена у Навечір’я Богоявлення та у сам день свята, називається «йорданською» або «великою агіасмою», тобто святинею.

Іноді доводиться чути, що є «богоявленська» та «водохресна» вода. Проте значення освяченої у ці дні води – рівноцінне. Вона освячується однаково та має такі самі благодатні властивості.

Однак слід пам’ятати, що свята вода – не панацея від хвороб. Насамперед, це ліки для нашої зраненої пристрастями душі. Адже Господня благодать, яка за молитвами Церкви сходить на водне єство, здатна очистити нас від духовної скверни, однак для цього також важливою передумовою є віра і самої людини.

Пам’ятаймо: прийнявши Хрещення у йорданських водах, Господь говорить нам, що кожен християнин повинен народитися не лише фізично, а й духовно, очистившись силою Святого Духа від зла. Тому, збираючись на Богоявлення, йдімо на богослужіння, на молитву, на Таїнство, а не лише «за святою водою». Потурбуймося, найперше, про освячення нашого внутрішнього єства. Нашими помічниками у цьому завжди є молитва і піст, щире покаяння, добрі справи та любов до ближнього. І тоді допоки у наших серцях живе непохитна віра, освячена вода допомагатиме у зціленні духовних та тілесних хвороб.