Дехто над цим починає міркувати, коли дитині виповнюється 3 роки, інші таке питання порушують, відсвяткувавши п’ятиліття сина/дочки. Але коли б не постало це питання, батьки повинні розуміти, що їхня роль у підготовці дитини до навчання у школі є визначальною.

Доволі часто критеріями готовності стати школярем для батьків є факт, що дитині виповнилося 6 років; для інших показником є те, що чадо вміє читати/писати/рахувати; а подекуди визначальним є той факт, що батьки сусідських дітей такого ж віку вже написали заяви на зарахування до певного закладу загальної середньої освіти.

Розуміючи, що питання доволі складне, спробуємо допомогти і сформулювати кілька порад, як визначити готовність дитини до школи.

Передусім радимо не поспішати й не змушувати дитину ставати школяриком, адже важливою умовою успішності й ефективності освітнього процесу є психологічна готовність дитини концентрувати свою увагу впродовж доволі тривалого часу (адже в першому класі урок триває 35 хвилин), самоорганізованість, емоційний розвиток. Крім психологічної готовності, варто враховувати й фізіологічні особливості дошколярика, адже науково доведено, що у віці 5-6 років кисть руки ще не достатньо сформована, а тому тривале вправляння у писанні ручкою може спричинити деформацію її.

Крім того, умовою успішного навчання є зацікавлення дитини тими видами діяльності, які пропонує вчитель. Тому стимулюйте в дітей пізнавальну активність у дошкільному періоді і задовольняйте їхню цікавість, бо демотивована дитина (батьківські слова-демотиватори «у мене немає на це часу», «у мене багато справ», «я не маю часу на такі дурниці», «запитай у когось іншого», «у школі тобі про це розкажуть» тощо), вогник зацікавлення якої батьки загасили ще під час виникнення, не відчуває задоволення від здобуття нової інформації, які форми роботи і засоби навчання вчитель не обрав би.

Ще однією дилемою, що потребує вирішення, є питання, до якого ж класу віддати дитину. Нині освітня система пропонує можливість навчатися в класах Нової української школи, а також у класах, що беруть участь у Науково-педагогічному проєкті «Інтелект України». Переконані, що ці поняття вже потрапляли в коло зацікавлень батьків, але для тих, хто ще не має досвіду батьківства школярів, вони будуть ще не розгорнутою книгою.
А тому спробуємо трішки розвінчати міти і запропонувати власне бачення системи навчання кожного з названих класів, спираючись на які можна окреслити переваги/недоліки кожного:




Якщо Ви все ж вирішили, що наступного року у вашому домі з’явиться школярик, то не перевантажуйте дитину вправами, заучуванням літер, вправлянням у читанні, письмі. Подаруйте синові чи дочці дитинство, бо деякі психологи стверджують, що найкраще готова до школи та дитина, яка вміє гратися. Спільно виконуйте вправи/завдання, що передбачають загальний розвиток дитини, її мовлення, розвиток дрібної моторики (наприклад, виготовлення аплікацій). Спілкуйтеся з ним/із нею за першої нагоди (дорогою до чи із садочка, розвивального центру, під час виконання домашніх обов’язків, відпочинку тощо), розповідайте про те, чим він/вона цікавиться, ставте запитання, які б стимулювали дитину активно висловлюватися, формулювати власну думку, оцінювати різні ситуації, визначати своє ставлення до подій. Це головна запорука психічного і фізичного здоров’я молодшого школяра і підґрунтя його/її успішного навчання в початковій школі.
Батькам потрібно зважати, чи отримує дитина задоволення від освітнього процесу, чи охоче вона прокидається і йде до школи, чи має вона позитивні емоції від уроків і спілкування з однокласниками, коли ділиться враженнями від проведеного дня.

Зичимо психічного і фізичного здоров’я вашому дошколярику, а також радісного очікування пізнавальних і насичених емоціями шкільних років!

Поради підготували:
Руда Оксана Олександрівна, учитель початкових класів Острозького НВК «Школа І-ІІІ ступенів-гімназія»;
Столяр Зоя Володимирівна, канд. пед. наук, ст. викладач кафедри української мови і літератури Національного університету «Острозька академія».