16.11.2020, 21:34

Чи може казка травмувати?

Казка в історії українського народу посідає особливе місце, оскільки саме в казках відображено ментальну картину світу нашого народу, втілено моральні цінності й життєві орієнтири.
Саме завдяки казці дізнаємося про традиційні уявлення наших предків: що є добром, а що – злом, які вчинки людей хороші, а які – погані, як варто себе поводити в тих чи тих життєвих ситуаціях.

Нині в психологічній і педагогічній діяльності доволі часто вдаються до казкотерапії, коли постає потреба виявити й усунути психологічні чи поведінкові труднощі, зокрема у практиці роботи з дітьми молодшого шкільного віку. Відомо, що казкотерапія – це дієвий спосіб як для дорослих, так і для дітей лікувати емоційні розлади, покращувати поганий настрій та психічний стан. Доведено, що казками можна навіть знизити температуру тіла дитини під час застуди. Коли організм позитивно налаштований – вірус подолати легше. Часто лікування казкою застосовують у ситуаціях, коли дитина пережила негативний досвід чи отримала стрес (втрата близької людини, приступи паніки, адаптування до нового середовища, наприклад дошкільного закладу освіти чи школи тощо).

Але чи справді казки мають лише позитивний ефект та чи не можуть спричинити негативні наслідки, особливо для дітей?

З дитинства казка була засобом виховання дітей. Проте не всім відомо, що казки активно впливають на психічний розвиток дитини. Діти часто прагнуть бути схожими на казкових героїв, але, на жаль, не завжди на позитивних. Та й казки не завжди закінчуються «хепіендом». Тому передусім батьки повинні звертати увагу на вік, дітям якого рекомендовано читати ту чи ту казку, адже подекуди текст може мати травмувальний ефект для дитини, яка психологічно ще не готова її сприймати. Дошкільникам, а саме діткам до 6 років, важливо закладати позитивне уявлення про цей світ, де добро перемагає зло, де панує щастя та мир. Якщо дитина так думає та вірить у це – її психіка не буде травмуватися та буде спрямована на позитивний розвиток. Але варто сказати, що значна кількість казок, уміщених у відповідній літературі, доволі часто має не дуже втішну кінцівку та героїв, яких важко назвати позитивними. Згадаймо такі популярні казки, як «Червона Шапочка», у якій вовк з’їдає бабусю, вводить в оману маленьку дівчинку, вдаючи, ніби він і є бабусею, а потім мисливці вбивають лиходія і дістають із нього бабусю; або ж у казці «Колобок», де лисиця, підступно обманувши головного героя, з’їдає його. Варто також прискіпливо обирати видавництво й авторів перекладів казок, адже невдало дібране слово чи фраза часто теж можуть травмувати дітей, як-от у казці «Вовк і семеро козенят»: вовк з’їв довірливих козенят, заснув, а тимчасом коза-мама, попросивши найменшу доню принести ножиці, розпорола черево вовкові, дістала козенят, насипала каміння замість козенят і зашила черево лиходієві. Це і є приклад негативних героїв, неприємних ситуацій і невдалого мовного оформлення їх, що може викликати негативні емоції в дитини. Часто прочитання таких казок дитині, яка психологічно не готова сприймати такі тексти, може стати причиною тривожності, страху засинати наодинці або ж залишатися в кімнаті без освітлення.

Дорослі часто дивуються, чому школярі початкових класів так агресивно ставляться до однолітків. Проте після роботи з дитячим психологом можна виявити, що однією з причин є казки з травмувальним змістом/формою та негативні емоції, які вони викликали. Діти важко аналізують погані вчинки та дуже часто копіюють їх. Тому казки з поганими персонажами, нещасливим закінченням варто обачно пропонувати підготовленим дітям старшого віку; дорослі повинні допомогти їм усвідомити, що інколи у світі буває жорстокість, що в ньому є люди з різними характерами, моральними цінностями, а також навчити адекватно взаємодіяти з такими співрозмовниками.
Бувають випадки, коли дошкільники або діти молодшого шкільного віку замовчують страхи та бояться про них розповідати дорослим, і це може призвести до поганих наслідків. Саме казка може допомогти такі ситуації вирішувати. Такими казками, які добре впливають на емоції дітей дошкільного та шкільного віку, можна назвати медитаційні та психотерапевтичні. Вони збагачують уявлення про світ, спрямованні на усвідомлення самого себе, відображають моделі «ідеальних» взаємин між дітьми і батьками, учнями та вчителями, між друзями тощо. Такі казки варто створювати з урахуванням конкретної терапевтичної ситуації й особливостей психоемоційного розвитку дитини.

Казки можуть бути як позитивним, так і негативним засобом виховання і розвитку дитини. Перш ніж починати виховувати дитину за допомогою книги, зокрема казки, батькам та вихователям потрібно ретельно ознайомитись зі змістом, особливостями персонажів, можна навіть проконсультуватись із дитячим психологом, якщо є потреба. Адже травмувати дитячу психіку можна швидко, а ось привести її знову до норми – завдання не з легких.

Думками ділилися:
Емілія Борщ, студентка спеціальності «Початкова освіта»,
Зоя Столяр, кандидатка педагогічних наук,
Національний університет «Острозька академія»

Щасливе Рівне
Бесплатка

Панасюк
Автовикуп






Актуальні новини України за сьогодні на https://www.ukr.net