Введення у храм Пресвятої Богородиці: прикмети цього дня

Наші пращури вірили, що за погодою на Введення можна було передбачити, якою буде майбутня зима. Заморозки – до лютої зими, теплий день – до м'якої. Якщо сніг випав до Введення – значить швидко зійде, якщо після Введення – буде лежати до весни.

Вважалося, що при настанні ранніх холодів в цей день вода починає міцно замерзати, і можна вже не боячись ступати на закрижанілі водойми.
Напередодні Введення в храмах здійснюється всенічне бдіння, а в саме свято – урочиста служба. В день Введення в храм було заведено приводити дітей до церкви на першу сповідь.

Водночас, в містах і селах починали працювати галасливі ярмарки, а вивільнені від польової роботи селяни ходили один до одного в гості.
Введення в храм Пресвятої Богородиці – що не можна робити
З цим святом пов'язана також низка релігійних заборон та забобонів. На Введення небажано займатися важкою працею, пранням, шиттям, прибиранням та іншими домашніми справами. Вважалося, що в день Введення і після нього не можна копати землю – це може призвести до неврожаю.

Небажано було давати гроші в борг, лихословити і конфліктувати. Господарі, які приймають гостей, у цей день слідкували за тим, щоб першою до хати зайшов чоловік, а не жінка.
Введення в храм Пресвятої Богородиці – що можна їсти
Свято припадає на великий Різдвяний піст, але в цей день дозволяється їсти рибу і пити вино.

Введення в храм Пресвятої Богородиці – молитва

О всеблаженнішя, Богом дана дочко святих і праведних Богоотців Йоакима і Анни,
яка згідно з їхньою обітницею і за велінням Божим приведена була у храм і в домі Божому насаджена та Духом просвічена.
Як плодоносна маслина, була ти жилищем усяких чеснот,
відвівши свій розум від усіх житейських і тілесних похотей,
зберігши непорочними свої тіло і душу, як і належало тій,
котра мала в лоно своє Бога прийняти і світові, що перебував у темряві, засвітити світло велике.
Сама нині, Всенепорочна Діво, світильниче золотий, що семичисленним світлом Святого Духа світиш у храмі Господнім,
Кивоте Божий, що його херувими отінюють, споглянь з неба на моління рабів твоїх.
Нехай твої милосердні очі будуть вдень і вночі звернені на нас, щоб ми освячувалися тими чеснотами, якими і ти освячувалася у храмі.
Нехай наші серця запалають чистою любов’ю Божою, щоб ми віддали самі себе, як жертву святу — приємну Богові, як богослужбу від нас розумну.
Дай нам мудрість Святого Письма, щоб ми всім серцем прагнули спасіння наших душ, вправлялися в неперестанній молитві, працелюбності і прикрашалися любов’ю до ближніх.
Нехай під твоїм покровом ми будемо завжди бережені благодаттю Сина твого, Христа Бога нашого, якому належить слава, честь і поклоніння з Отцем і Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.
Амінь