На Рівненщині сьогодні, 18 січня, – Голодна кутя

Як ви знаєте, майже на всій території готували три куті ― Багату (напередодні Різдва), Щедру (в переддень Старого Нового року) та Голодну (напередодні Водохреща). Щодо походження назви “Голодна кутя”, то існує кілька теорій. Одні дослідники вважають, нібито походить вона від того, що цілий день, аж доки ввечері не посвятять воду в церкві, люди говіли (тобто постили). Але це не зовсім переконливо, оскільки такий звичай існує і на Багату кутю. Чому ж тоді перша страва не прибрала однойменної назви? Імовірнішим твердженням є думка про те, що на другу вілію вже не закликали вечеряти “святих душ” та “Бога багатства” ― звідси, отже, назва Голодної.

Історія свята

Як і більшість українських свят, Голодна кутя бере свій початок ще з дохристиянських часів. З того часу залишилось чимало ритуалів, які не пов’язані з Хрещенням Ісуса, а спрямовані на подолання злих духів зими. Наприклад, спалення «теплого» дідуха або розбивання глечиків з кутею та узваром («Кутя, геть з покуття, узвар, геть на базар»). Згадка про вигнання куті сягає ще козацьких часів. Коли козаки повертались з війни на Голодну кутю, то з рушницями гасали й виганяли кутю разом зі злими духами.

Однак зараз Другий Святвечір пов’язаний з Хрещенням Христа у ріці Йордан та появою Святого Духа, що зійшов на Ісуса у вигляді голуба. Голодна кутя знаменує собою одноденний піст перед прийняттям Святого Духа у наші серця. Найважливішим обрядом свята стало освячення води у храмі та Свята вечеря, на яку готують виключно пісні страви.

Читайте також:

Розклад освячення води на Рівненщині

Що приготувати на Свят-вечір напередодні Водохреща

Найкращі рецепти — для Різдвяного столу

Вітаємо з Меланкою, Василем та Старим Новим роком!