11.04.2022, 11:18

На початку війни в Україні зазвучала легендарна українська пісня

Тепер ця відома пісня повернула свою заслужену популярність.

Мало хто знає, але в той чорний для українців день, 24 лютого, о 4-й ранку, коли путін оголосив про початок "воєнної операції з метою демілітаризації та денацифікації України", і за кілька хвилин потому росія почала бомбити наші міста, в центрі Києва, на Михайлівській дзвіниці звучала мелодія "Ой у лузі червона калина...". Легендарний гімн Українських січових стрільців тоді став першою, але дуже символічною відповіддю на дії росії.

Як відомо, саме на дзвіниці Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря ще у 1998 році був встановлений перший в Україні стаціонарний карильйон з електронно-механічним керуванням. І так було запрограмовано, що о 4:00 та 16:00 щодня лунає мелодія "Ой у лузі червона калина...".

Ця народна пісня авторського походження була написана понад 100 років тому для театру, вона стала символом нашої визвольної боротьби, гімном Українських січових стрільців та підрозділів УПА. І з новими сенсами вона відродилася нині, під час російської війни у ХХІ столітті. "Ой у лузі червона калина" знову стала хітом серед українців та символом майбутньої перемоги.
З Михайлівської дзвіниці, у виконанні трирічного хлопчика з м. Ірпінь, а капела на Софійській площі та в багатьох інших варіаціях від відомих українських і навіть світових музикантів – ця пісня знову підтримує дух українців, наше прагнення до волі, перемоги.

Про це повідомляє Православна Церква України на своїй сторінці у мережі Фейсбук.

Як пише Вікіпедія, «Ой у лу́зі черво́на кали́на…», «Червона калина» — українська народна пісня авторського походження, гімн Українських січових стрільців. Відома у декількох варіантах. Співали її також і в підрозділах УПА.

За однією з версій, перший варіант пісні написав відомий поет, директор і режисер Українського театру «Руська бесіда» Степан Чарнецький у 1914 році. Здійснивши постановку трагедії Василя Пачовського про гетьмана Дорошенка «Сонце Руїни», він був невдоволений фінальною піснею-скаргою України «Чи я в лузі не калина була», тому для оптимістичнішого фіналу вставив у драму народну пісню «Розлилися круті бережечки». Чарнецький дещо переробив у ній слова, щоб її текст краще вписувався у зміст вистави. Та останній куплет залишив без змін. Крім того, доробив до пісні нову, споріднену з народною, мелодію. Михайло Коссак розклав її на інструменти.