23.06.2022, 13:10

Історія одного рівненського вікна...

Рівнянка Ольга Лірник написала історію однієї родини, яку вона встигла сама спостерігати. Ця публікація встигла стати вірусною та отримала низку коментарів. Пропонуємо і вам ознайомитися з цим щемливим текстом.

Знаєте, часто дорогою на роботу, я підмічаю речі на які нормальні люди часто не звертають увагу.

Люблю ловити цікаві емоції на обличчях людей. Помічаю, як жінка підбирає під свою парасолю перехожого. А двірник в зливу вдягає дощовика та продовжує свою щоденну роботу - прибирає вулиці навіть в негоду...

Так, якогось дня, мій погляд прикувало одне рівненське вікно. Чому я кинула поглядом туди?! Бо звідти мені посміхалася маленька дівчинка.

Їм байдуже: як рашисти вбивають дітей прямо на вулицях

Вона сиділа на підвіконні та обіймала свого ведмедика. Наступного дня я поглянула знову саме в те віконце, з думкою, що ця біловолоса дівчинка там буде знову. Але ні, там цього дня була знята тюль. І навіть промайнула думка, що хтось пере тюлі не так, як усі традиційно до свята. Певно чекають на якусь подію, чи просто мама дівчинки перфекціоністка, яка дуже часто щось пере...

Потім були вихідні...А після них свіженькі тюлі вже були у вікні, але вони були відсунуті, а на підвіконні стояв великий букет. Значить точно було якесь свято, - знову я мислила, дорогою на роботу.

А потім, уявіть моє здивування, коли повертаючись додому, по дорозі в садок я зустріла її. Ту саму біловолосу дівчинку. За руку її тримали чарівна мама і тато у військовій формі...

Тепер в моїй голові склалися пазли! Це ж бо не просте вікно, не простий букет, не проста підготовка до зустрічі...

Голова Рівненської ОВА розповів, яка зараз ситуація на кордоні з Білоруссю

Нехай кожна родина дочекається свого захисника, нехай дітки обіймають не лишень ведмедиків, а і найдорожчих батьків. І нехай у наших вікнах завжди буде світло: вночі світло люстр, а щохвилинно світло наших сердець...