Життя маленькими кроками

Війна - це слово ми вивчали на уроках історії, неодноразово чули в телевізорі, бачили на шпальтах газет. Про що для нас воно було? Ми співчутливо хитали головою, та йшли собі жити далі, займаючись буденними справами.

24 лютого, наше життя докорінно змінилося, адже війна увійшла в кожен український дім. Більше не залишилося безпечних міст та сіл, якщо населений пункт не обстрілюють артилерією, то туди як не сьогодні, то завтра, може прилетіти ворожа ракета.

Яке ж насправді це щастя - мати майбутнє. Будувати плани на відпочинок, на весілля, день народження. Планувати навчання дітей, іпотеку, переїзд в інше місто. У нас забрали це право, будувати масштабні плани, планувати не далекоглядно. Нам залишилося лише, навчитися жити маленькими кроками.
Це дуже хороший психологічний інструмент, який дозволяє переживати кризові моменти у житті. Проживати життя тут і зараз, насолоджуватися кожною хвилиною. Обіймати дітей та коханих, говорити про свої почуття. Проживати кожен день, немов останній.

Життя маленькими кроками - це про короткострокові завдання, та миттєві результати. Вередує дитина, можливо ви давно не говорили як її любите? Виправте це, і результати не заставлять себе чекати. Помитий посуд чи приготовлена вечеря, це також неабияка справа, обов'язково хваліть себе та рідних навіть за дріб'язкові завдання.



Дуже важливим є піклування про себе. У стресових ситуаціях зникає апетит, з'являться апатія. Змушуйте себе поїсти, а також мотивуйтеся на фізичні активності, вечірня прогулянка - це чудовий ритуал перед сном.
Чудово допомагає зняти напругу та втому масаж. Маєте змогу, сходіть до професіоналів, або ж попросіть зробити масаж у когось з рідних.
Замініть перегляд новин, цікавою книгою. Один вечір вашої відсутності перед екраном не призведе до глобальних змін, а ваш настрій зранку буде на кілька градусів вищим.



Тіште себе улюбленими цукерками та кавою чи чаєм. Робіть маленькі сієсти, щоб послухати тишу, або приємну музику.

Бережіть себе!

Усе обов'язково буде Україна!