"Провокація" проти рашистів: Чому дівчина зі Здолбунова пішла на війну

Дівчина на фронті отримала позивний «Провокація». Це така данина шани мітингувальникам, яких під час Революції Гідності назвали «провокаторами». Сама ж дівчина у мирному житті брала участь у різних акціях, учасників яких часто записувала в ряди «провокаторів».

Війну зустріла вдома, бо якраз перехворіла на COVID-19. Вранці мама, прочитавши новини, розбудила доньку зі словами: «Почалося». І вже вдень Єлена пішла до військкомату у своєму рідному місті, аби записатися до ТРО. Але їй сказали: «Чекайте» та записали в резерв.

Та всидіти на місці дівчина не могла. У Фейсбуку вона знайшла номер телефону Добровольчого батальйону «Сонечко». Без вагань зателефонувала їм. Згодом поїхала на співбесіду, там і залишається до сьогодні.

«Оскільки маю досвід у тактичній медицині, мене прийняли до лав добровольчого батальйону. Батьки, звісно, поставилися до цього дуже негативно. Я ж їх навіть не попередила, а просто поїхала на співбесіду до батальйону і одразу там залишилася. Мамі з татом зателефонувала і поставила перед фактом про свій вибір. Я розумію, що ніякі батьки не хочуть проводжати дитину на війну. Для них, це, мабуть, те ж саме, що відправити на смерть», - розповіла захисниця.

Але інакше Єлена вчинити не могла. На рідну землю прийшов ворог, якого потрібно вигнати. І не важливо, що вона - дівчина. Вважає, що армії потрібні бойові одиниці, і їх не розрізняють за статтю. На той час у дівчини була ціль - стати корисною для своєї крани. Пригадує, що відчула неймовірне щастя у перший день на службі. Бо досягла своєї цілі. Тепер щодня Єлена навчається: вивчає теорію, тактику та займається фізичною підготовкою. Командування виділяє час і на самоосвіту.



«Страшно було сидіти вдома. В цивільному житті я не почувалася у безпеці. А тут стало спокійно. Я ж знала, куди йду, в мене багато знайомих військових. І я не мала романтичних рожевих окулярів щодо служби. Просто прийшла туди, куди дуже хотіла потрапити. В моєму батальйоні дівчат, порівняно з хлопцями, небагато. Але вони є. Не тільки ж до чоловіків прийшов ворог», - зазначає військова.

Вона припускає, що, можливо, чоловікам легше перебувати в армії ніж дівчатам. Але впевнена, що є виняткові жінки, які замінять 10 чоловіків.
А ще Єлена часто помічає поблажливе ставлення до себе.

«Якщо завдання надто важке – то відправлять не мене. Але це не про дискримінацію, це про банальні можливості. Наприклад, я не підніму 100 кілограмів. Однак можу бігати швидше за когось із моїх побратимів. І від цього залежатиме пріоритетність обрання людини на виконання того чи іншого завдання», - розповіла «Провокація».



Розрадою дівчини є написання віршів. Каже, що тримається завдяки людям, які її оточують. Саме віра українців та підтримка волонтерів, друзів і знайомих наповнює серце почуттям любові. Після перемоги мріє про, здавалося б, звичайне - зустрітися та випити філіжанку кави зі своїми близькими людьми, багато з яких теж боронять країну.

За матеріалами Рівненської ОДА.