Ненормально жити буденним життям, бо війна - це про кожного

1. Чи пригадуєте перший день повномасштабної війни, які були емоції, відчуття?

Світанок холодного 24 лютого розпочався для мене з вибухів, які лунали над всією територією України. Це був моторошний ранок, коли я відчула себе в небезпеці. Вибухи лунали один за одним, на той момент я перебувала в Києві. Перше почуття яке тоді виникло – це страх, страх невідомого. Страх що вибухи поруч, під тобою, над тобою. Тоді перше що я зробила – відкрила інтернет і вже було оголошення про напад рф на нашу землю. Звісно, я не могла повірити що це можливо в сьогоднішні часи, але факт залишився фактом. З Києва я виїхала на 16 день після повномасштабного вторгнення до Рівного і на даний момент залишаюся тут.

2. Чи виникало бажання поїхати за кордон?

Була така пропозиція від моїх друзів, які виїхали до Німеччини і наразі перебувають там. Але коли в житті ти маєш місію – бути підтримкою, опорою, надією для українського народу то думки про виїзд відпадають самі собою. Я точно знаю що хочу нашу ПЕРЕМОГУ святкувати на рідній землі і хочу бути ближче до людей, які зараз переживають негативні почуття як паніку, страх, тривогу, злість, хтось з них заблукав в пошуку свого призначення, а хтось вагається чи розлучатися… Хочу бути тільки на території України тому думки про виїзд мені не властиві. А в планах багато мрій про подорожі, просто зараз вони не на часі. Зараз є фронт, на якому я потрібна – це здоровий психологічний стан українців і я залишаюсь на своєму фронті і всі свої знання, навики, уміння, техніки використовую для цього.

3. Як змінилася ваша робота в період воєнного стану?

Скажу відверто, перші два місяці роботи взагалі не було. Я підтримувала кожного словами, хто звертався по допомогу – словами, думками, молитвами, іноді приємними спогадами, порадами. Але це була робота безоплатна. Потім люди все частіше почалися записувати на індивідуальні консультації і станом на сьогоднішній день – це 14-17 консультацій в тиждень .

4. З якими проблемами, запитами найчастіше звертаються люди?

Основний мій напрямок роботи – це робота з сімейними парами які проживаю кризові моменти в сім’ї – сварки, непорозуміння, розлучення і моя робота – щоб сім’я вийшла на новий рівень розвитку і зберегла ці відносини, щоб люди не розлучалися. Бо розлучення – це дуже болісно, це завжди травматичний процес як для обох дорослих так і для дітей. З новими знаннями і усвідомленнями по новому і дивишся на людину яка поруч тому мій напрямок роботи – це сімейна психологія та психотерапія. Я працюю як з жінками так і з чоловіками. Останні 4 місяці окрім того що я працюю в індивідуальному кабінеті я ще працюю в МІСЬКІЙ ЛІКАРНІ №2 психологом.

5. Який формат більше затребуваний: онлайн чи офлайн?
Мій досвід роботи за останні три роки в психології ( а це понад 3000 консультацій) показав що головне – це бажання людини відвідати психолога. Я зараз працюю і в кабінеті і в лікарні і по скайпу і по телефону. Всі формати мають місце бути. Звісно, найкраще – це офлайн формат коли ти бачиш людину, переживаєш з нею її емоції, бачиш реакцію на ту чи іншу терапію, коли іноді тільки обнімеш людину і їй вже стане легше. А легкість – це основна задача психолога. Знаєте Як зрозуміти що психолог підходить людині? Вона відчуває що їй стало легше.

6. Зараз люди в постійному стресі перебувають, як порадите перемикатись?

Я маю декілька порад – 1. Зрозуміти що ваше життя тільки у ваших руках і тільки сама людина відповідає за свій емоційний стан і за все що відбувається у її житті
2. оточити себе тими людьми які для вас є максимальною підтримкою – це батьки, сестри, друзі, куми, психолог, колега. Які говорять вам те що вам приємно чути, те, що вас підсилює як людину. 3. Вірити, дуже сильно вірити і молотися за наших воїнів і нашу країну. У нас точно є сили вистояти, витримати цю війну і достойно боротися. Сьогодні Україна у всіх на вустах. Наші відвага і наша сміливість закарбована в наших генах. Ми гідні ПЕРЕМОГИ і обов’язково ПЕРЕМОЖЕМО. Не сумніватися, а вірити – щоденно, щосекундно. 4. Не силувати себе до того, що вам не хочеться. Я часто чую що зараз у людей є апатія – до спорту, до книг, до звичних справ які раніше людини. Не силуйте себе. Як з’явиться бажання – тоді і робіть те, що вам хочеться. Усьому своє місце і свій час.

7. Чи нормально, коли поруч з подіями війни люди радіють та намагаються жити звичним життям?

Ні, це не нормально. Війна стосується кожного українця. І забувати про війну ми не маємо права. Зараз ми бачимо, що люди менш гучно святкують якісь події в житті. Звісно події ніхто не відміняв – дні народження, весілля, хрестини і т. п. але те що люди святкують скромніше – це факт.

8. Що би ви хотіли побажати нашим читачам сьогодні?

Сьогодні кожному українцю я хочу побажати здорового душевного стану. Ми точно ПЕРЕМОЖЕМО, ми станемо ще сильнішими, ми розквітнемо небаченими ще барвами бо Україна одна. Наша територія буде нашою. Наша ціль – жити у вільній мирній країні і так і буде. Кожному, хто потребує помочі, підтримки – не боятися переступати поріг психолога і отримувати цю підтримку. Бо наша сила у єдності. Разом до ПЕРЕМОГИ.



ПСИХОЛОГ ПРАЦЮЄ З НАСТУПНИМИ ЗАПИТАМИ:
» Cмерть близької людини
» Конфлікти в сім’ї,
розлучення, розставання
» Вихід з самотності
» Травми, панічні атаки,
тривожність, страх
» Призначення людини
» Робота на розширення
фінансового потоку та інші

м. Рівне
вул. Перший Промінь, 7Б/4
Тел. +3 8 067 313 16 11
katya_danyliak