Світлина з Ізюма, де на руці патріотичні браслети на закатованому тілі, облетіла весь світ. Цих людей вбивали тільки тому, що вони за Україну. Трагедія Ізюма - поряд з кладовищем знайдене масове поховання людей. Там близько 5 сотень могил. І це масове поховання наводить жах на кожного.

Під Ізюмом виявили могили, де масово поховано понад 460 людей

Рівнянка Таня Камерістова так пройнялася цією трагедією, що написала вірш про ці страшні події. Кожне слово - потрапляє в самісіньке серце...



Ізюм... земля... хрести одні довкола..
А поруч рів, і в нім тіла... тіла... тіла...
Лиш два браслети... вічність, воля... коло...
Душа вкраїнця донедавна тут жила...
Кати безжальні... і тортур багато...
Бо дух і воля так лякають їх..
На трупах наших тут було їх свято,
Оцих чужинців, що взяли на себе гріх.
Там згвалтували, там відтяли вухо,
Там за тризуб позбувся хтось руки.
Який же нелюд крик людський міг слухать?!
Та гріх не вимолять його через віки.
Лежить рука... вона як знак незламний,
На ній браслет - Вкраїни кольори.
Лиш крик з душі і біль досі незнаний,
Так смерть збирає голоси в свої хори.
Нестерпний біль батьків і її доні,
Що лиш п'ять весен у цім світі побула.
Ось запеклася кров у них на скронях,
І три хрести родина ціла набула.
Чотири сотні душ. Хрести. Хрести. І запах...
Мурашки шкірою, від болю в їх очах.
Наш синьо-жовтий дух не давсь катам у лапи,
І два браслети - то як знамено у руках.
Клята війна! Й прокляті ці ординці,
Що нищать цвіт Вкраїни й сіють лють!
Ви здохнете, продажні, на одинці,
Або свої ж вас просто так візьмуть і вб'ють.
Бо гріх смертельний несете ви в хату.
Життя невинні ви забрали у людей.
Усім вам в пеклі відтепер уже палати,
Не шкодували ви ж бо, нелюди, й дітей.
А цей браслет, це - вічний дух свободи!
Що жив віками в нас і далі буде жить!
Відтяли руку з прапором ви на колоді,
Та наші душі вам ніколи не зломить!

Таня Камерістова (МАВКА)