Рівненщина напередодні попрощалася із одинадцятьма Героями, що полягли за Україну

У Рівному попрощалися із 20-річним Богданом Дзедзелею та 33-річним бійцем Інтернаціонального легіону територіальної оборони України Кшиштофом Тифелем.

Богдан Дзедзеля закінчив 19-ту рівненську школу. Він з дитинства мріяв бути військовим, тож у 2019 році 18-річний Богдан підписав свій перший контракт із ЗСУ, служив у 80-тій ОДШБ у Львові. У 2020-2021 роках був в зоні ООС. Воїн загинув 19 березня під час виконання бойового завдання під Снігурівкою, що на Миколаївщині. Упродовж 9 місяців місто було під окупацією. Тільки 15 листопада рідних повідомили, що знайшли загиблого воїна. Солдатові назавжди буде 20 років...



33-річний Кшиштоф Тифель – громадянин Польщі, без військового досвіду, але як член скаутського руху мав відмінний військовий вишкіл. У Рівне Кшиштоф приїхав 26 квітня разом з іншими іноземцями, щоб навчати українських захисників тактиці ведення бою. Згодом вирішив їхати на передову. 4 грудня Кшиштоф Тифель загинув біля Бахмуту. Герой заповів поховати його у Рівному.



Сергій Клеїн народився в місті Артемівськ Донецької області. Згодом родина переїхала в Рівне, а в середині 90-х років молода сім'я оселилась в с. Майків Гощанської громади. У вересні 2022 року Сергій Клеїн вступив до лав Збройних Сил України. Воював у складі 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Загинув 14 грудня під час виконання бойового завдання в районі села Лиман Перший Харківської області.



18 грудня Березнівська громада втратила двох захисників – 28-річного Олександра Стахнюка із Зірного та 45-річного Ігоря Чміля, родом з Березного. Обидва воїни були бойовими медиками і загинули на Донеччині під час мінометних обстрілів. Олександр - поблизу населеного пункту Тоненьке Ясинуватського району, а Ігор – біля населеного пункту Берестове Бахмутського району. У загиблих воїнів залишилися батьки, дружини та неповнолітні діти.





20-річний Дмитро Антоненко із села Зоря Рівненського району у квітні був призваний на строкову військову службу, після закінчення якої підписав контракт для подальшої служби у лавах ЗСУ. Служив при окремій Президентській бригаді імені Гетьмана Богдана Хмельницького. Був нагороджений медалями Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня та «За заслуги перед Збройними Силами України».



22 грудня у Козинській громаді Дубенщини попрощалися із загиблим військовослужбовцем Ярославом Купрійчуком. Командир механізованої роти капітан Купрійчук Ярослав Сергійович загинув 11 грудня у місті Бахмут від час виконання бойового завдання.



У Рафалівській громаді провели в останню дорогу захисника Валерія Бачинського. Серце солдата перестало битись в госпіталі ім.Мечникова, що в місті Дніпро, внаслідок отриманих тяжких поранень. 47-річний мешканець селища Рафалівка фактично з перших днів війни узяв до рук зброю і став на захист незалежності нашої держави. Чоловік пропрацював у лісовому господарстві понад 27 років стропальником нижнього складу ДП «Рафалівський лісгосп». В загиблого воїна залишилися матір, дружина та син.



Жителі Сарненщини провели в останню дорогу захисника України Миколу Климця. Чоловік народився і все життя прожив у селі Велике Вербче, йому було 49 років. На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну був мобілізований одним із перших. На жаль, загинув 18 грудня під час виконання службових обов’язків поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області. Без сина та брата залишилась велика родина.



У Рокитнівській громаді місцеві жителі живим коридором шани зустріли та провели в останню дорогу Захисника України Івана Трохимчука. Іван Васильович народився у 1969 році у селі Кисоричі. Був призваний на військову службу по мобілізації у березні. 15 грудня отримав поранення несумісне з життям виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області. «Підтримував високий моральний дух у підрозділі та вникав у турботи побратимів» - так у сповіщенні про смерть описав Івана його командир. Таким розуміючим, добрим і милосердним його запам’ятають усі. У Героя залишилась дружина та двоє дітей.



Жителі Дубровицької громади попрощалися із захисником України Юрієм Яцутою. Чоловік народився в 1971 році у селі Колки. Був призваний на військову службу по мобілізації у вересні. Загинув 18 грудня під час виконання бойового завдання внаслідок ворожого обстрілу поблизу населеного пункту Стельмахівка Луганської області. У Героя залишилась дружина та син.