«Боялася, що чоловік не переживе втрату відразу двох», - рівнянка, яку визволили з полону

Саме таке пережила медикиня з Рівненщини Мар’яна Мамонова, яку вдалося обміняти з полону та якій доля подарувала шанс народити донечку в Україні…

Марила своєю професією…
Мар’яна завжди повязувала своє життя з медициною. Дівчина з юних літ прагнула стати медичним працівником та надавати підтримку іншим. Тому впевнено рухалася до своєї мрії - закінчила медичний університет, а потім навчалася в академії на військового медика. Медикиня добре розуміла, що її робота в майбутньому може бути пов’язана з викликами та небезпеками, але не могла інакше. Вона переконана, що в медицину йдуть з поликом серця і тому без вагань погодилася на пропозицію їздити в зону АТО та надавати там допомогу, як цивільним, так і військовим. Так було з 2017-ого року. З того часу вона бачила багато всього: від смерті хлопців прямо на її руках до неймовірних порятунків життів, коли шансів, здавалося б немає, а людина бореться і видужує, попри все.



Хотіла повідомити про вагітність особисто, але не судилося
Для Мар’яни Маріуполь став особливим містом. Адже саме тут в свій час вона познайомилася з своїм чоловіком, а нині і батьком їх донечки. А потім саме під час оборони цього славного міста її разом з іншими захисниками взяли в полон.
Чоловік медикині ще до активних бойових дій переїхав до Львова. А Мар’яна разом з своїми побратимами знаходилася на території маріупольського заводу Ілліча. Спочатку могла спілкуватися з рідними частіше. А далі слова і розмови були все коротшими. Адже продуктів, запасів води та зброї лишалося все менше. А ще і, будучи вагітною, дівчині було все важке сприймати цю ситуацію та боротися.
Про свою вагітність Мар’яна вже дізналася під час війни. Тривалий час не знала, як повідомити про це чоловіка. Боялася навіть, що йому краще про це не знати, адже у випадку, коли її могли б вбити, то йому пережити подвійну втрату було б в рази важче, - думала медикиня. Але потім рішення розповісти прийшло саме собою – кілька смайликів у якості натяків на вагітність і близьким Мар’яни подвоїлася кількість переживань.
Далі кілька тижнів відсутності зв’язку з рідними, а потім довгоочікуваний дзвінок зі словами: «Я жива».



Про полон дізналися з новин
Інформацію про те, що їх донечка та дружина перебуває в полоні рашистів близькі дізналися з новин. Вам просто не передати тих емоцій, коли ти бачиш свою рідну людину в полоні цих нелюдів, - кажуть близькі. Але з іншого боку для всієї родини це стало стимулом боротися за її звільнення та вселило надію на головне – вона жива, а також це значило - дитинка має шанс вижити теж.
В самому полоні Мар’яні було важко, але вона постійно відчувала підтримку від тих, хто перебував з нею в полоні. З вагітною часто ділилися їжею, звільняли для неї місце на ліжку. Адже в кімнаті могли перебувати до 20 жінок, а на усіх було всього лишень два діжка.
Мар’яна сама відзначає, що інколи її могли випускати під охороною на вулицю і в певні місяці навіть були випадки, коли їй давали вітаміни. Проте, зрозуміло, що це не ті умови, в яких має перебувати вагітна жінка. На пізніших термінах вагітну клали до лікарні, а одного разу була навіть спроба обміну, яка за невідомих причин не була успішною.

Рідні постійно не покладали рук
Родина вагітної медикині ні на день не покладала рук, щоб привернути увагу до історії Мар’яни. Вони писали численні звернення до Червоного хреста, до віце-прем’єрки Ірини Верещук, на "гарячу лінію" для родичів полонених. Зрозуміло, що повної картини не знав ніхто. Час від часу надходила певна інформація, але це не допомагало значно на шляху обміну.
Рідні та громадськість активно сприяли тому, щоб світ говорив про вагітну в полоні рашистів. Так, в різних куточках України, та у Рівному, зокрема провели акції на підтримку та для визволення Мар’яни Мамонової. Дітки з її портретами в руках благали усіх об’єднати макисмум зусиль для порятунку землячки та її ненародженої дитини.



Повернулася на 9 місяці
Мар’яна мала народжувати наприкінці вересня. Рідні навіть вже і не сподівалися на те, що дитинка буде народжена не на російській території, а в Україні. Проте дива ж насправді трапляються з тими, хто у них дуже вірить. Саме так і сталося у випадку з Мар’яною.
Її обміняли під час великого обміну на кума путіна – Медведчука. Сталося це 22 вересня. Разом з рівнянкою повернулися додому більше 200 військових. Їх поверненню раділа країна та весь цивілізований світ.
Після повернення Мар’яна перебувала у лікарні. Загалом усі констатували, що ї стан задовільний та потроху готували медикиню до пологів.

Анна-Марія побачила світ у рідній країні
Мар’яна зазначала, що завжди мріяла про те, що її донечка побачить світ у вільній країні. Власне так і сталося – у ніч на 25 вересня у Луцькому перинатальному центрі Мар'яна Мамонова народила донечку! Дівчинка народилася близько 4-ї ранку із вагою 3250 грамів, зростом 57 см. Малечі дали ім’я Анна-Марія.



Нині родина активно займається соціальною роботою. Мар’яна часто здить по світу, ділиться своїм досвідом перебування в полоні, розповідає про страхи війни та змушує світ не забувати про Україну.

Приклад віри та витримки. Мар’яна Мамонова – приклад того, що вірити треба і ніколи не покладати рук. А ще знати, що навіть у найдовшій темряві точно є світло!




“Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів"