Культурний фронт Рівного для перемоги: Андрій Пермяков

Автор, який має власний стиль, власну манеру письма і широку аудиторію. Він не лише пише, а й дуже артистично декламує і виконує поезію. Саме з Андрієм Пермяковим сьогодні будемо говорити про культурний фронт, про те, чи пишеться поезія в період війни, а також про низку благодійних заходів, презентації книг, які змінюють уявлення про сучасну культуру.

- Пане Андрію, розкажіть, як вам зараз працюється в період війни? Чи вдається знаходити натхнення для творчості?
- Дехто нині говорить про те, що їм взагалі не пишеться і люди констатують той факт, що зараз не час для мистецтва і написання. В мене бувають періоди, коли пишеться, а коли не пишеться і це абсолютно нормально. Але від початку війни не було такого застою, щоб сказати, що не було бажання писати чи виступати. І писалося, і виступалося. Адже я бачив, що це потрібно людям. Я відгукувався на багато запрошень, робив концерти і паралельно писав у різних форматах. Переконаний, що культурний фронт теж робить свій внесок у перемогу. І культура, в тому числі, це те, за що стоять наші воїни там, на передових позиціях…



- Знаю, що ваші концерти, виступи мають благодійну мету, це дійсно так?
- Звісно, я не можу вчиняти інакше. Cаме тому всі мої виступи мають в собі благодійну складову. З самого початку війни багато людей відвідували концерти і я вдячний цим людям. Адже завдяки їх підтримці ми могли спрямувати кошти на підтримку наших захисників. Я і далі в своїй творчості керуюся принципом: все для нашої перемоги. Впевнений, що зараз так повинен вчиняти кожен. Звісно, якщо в людей є така можливість. Адже дуже багато факторів зараз впливають на те, що люди заробляють менше, але це не може зупиняти нас в підтримці наших героїв. Тим самим, якщо підтримувати ЗСУ через культурно-мистецькі заходи, то люди можуть перезавантажитися, відвідати концерт і тим самим задонатити на підтримку ЗСУ.

- Чому на вашу думку важливо, щоб культура розвивалася, попри війну?
- Це надзвичайно важливо. Адже культурний фронт він теж має тримати оборону та надихати людей. В тилу відвідування таких заходів – це можливість отримати нові емоції, відпочити, переванатжитися і тим самим допомогти тим, хто боронить наше мирне небо.

- Ви є автором кількох книг. Розкажіть про кілька останніх з них, де розміщені ваші твори чи ваші авторські?
- З крайніх книг – це «Абетка переможців». Там зібрані дитячі вірші на кожну з літер українського алфавіту. Це дуже цікавий досвід та велика відповідальність. У мене в цій книзі є дві літери Т та У. Ця книга видана за підтримки Міністерства культури та інформаційної підтримки, покликана змінювати традиційний підхід до вивчення літер. Адже абетка дуже сучасна та подобається дітям. Така сама книга, але вже моя особиста – це «Залізна евакуація». Вона пройшла довгий та тернистий шлях, коли я писав про евакуацію я теж переживав різні емоції від спілкування з героями книги. Я тривалий час говорив з переселенцями, із залізничкиами, щоб вони розповіли історії евакуації. Тим самим можна сміливо говорити, що ця книга є літописом сучасних подій війни в нашій країні. В ній біль, віра та прагнення до перемоги…

- Знаю, що ви плануєте далі проводити презентації цієї книги. В якому форматі вони відбуваються і як реагують люди?
- Насправді мені дуже хотілося б, щоб в цій книзі, яка є такою особливою були і особливі презентації. Саме тому ми проводили їх в різних куточках України в незвичних місцях – на вокзалах. Власне Рівне не стало виключенням ми тут також провели презентацію книги в стінах залізничного вокзалу. Особливість презентації цієї книги не тільки в локації, а і в тому, як це все відбувається. Презентація проходить в форматі театральних експозицій. На цьому заході традиційно присутні герої книги, а уривки з неї читають улюблені артисти нашої країни – Наталія Сумська і Рима Зюбіна.Залізна евакуація - це пам’ять про ті події, які ніколи ніхто не забуде, але емоції тут в цій книзі будуть зібрані.

- Зплізна евакуація, хочеться почути, чому ви вирішили наголосити сааме на історіях Укрзалізниці?
- Все просто. Це найбільша компанія-роботодавець України, яка має більше 230 тисяч працівників. Тим самим майже кожний 170-й громадянин працює в Укрзалізниці. Саме завдяки роботі Укрзалізниці за час повномасштабного вторгнення було евакуйовано більше чотирьох мільйонів українців. Кожен з них має свою, особливу історію, розповідаю про них у своїй книзі. Головним оповідачем є канал внутрішніх комунікацій Укрзалізниці «Цифровий асистент Букса, помічник залізничника».



- Ви провели кілька благодійних вечорів у нашій рівненській філармонії. Розкажіть. Які ваші враження від такої співпраці?
- Мені дуже сподобалася співпраця з рівненською філармонією. Раніше мені було важче розуміти класичну музику. А зараз я розумію, що класична музика теж важлива і вона зараз для багатьох людей відгукується. Ми вийшли на те, що оркестр грав і було читання поезії. Тим самим сьогодні ми показали, що філармонія - це не тільки про класику, а можливість проведення заходів на межі різних мистецтв та жанрів. Мені подобається дуже, коли в залі немає вільних місць і це прекрасно, що навіть під час війни це відбувається. Ми робимо все так, щоб люди повертатися сюди знову та знову.

- Знаю, що у вашому житті була ще одна цікава сторінка. Вашу збірку віршів та оповідань іспанською мовою "Ucrania. Los tiernos vencerán" презентували на міжнародному книжковому ярмарку в Буенос-Айресі. Розкажіть про це будь ласка.
- Це моя авторська збірка оповідань і віршів про війну Росії проти України. Мені дуже важливо, щоб світ знав правду про ті події, які ми зараз переживаємо. Тому це значне досягнення. Тепер аргентинці знають про те, що тут відбувається, співчувають.

- Ви великий молодець, адже ваша робота безцінна. Дякуємо за вашу працю та за розмову.
- Я просто роблю те, що я можу. Люди приходять на мої виступи і переважно вся моя робота сьогодні спрямована на благодійність і я вдячний за те, що вона відгукується в серцях інших людей.





“Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів”