На Рівненщині на території старого молокозаводу розвивають кавовий бізнес

Кавове підприємство переїхало у Демидівку не випадково. Саме звідси родом засновник та керівник Royal Life 34-річний Петро Філіпчук.

До 2022 року компанія мала своє підприємство, розташоване в столиці. За словами Петра, знайти відповідну велику будівлю для процесу обсмажування кави було нелегкою задачею. Навіть після знаходження відповідного місця, компанія Royal Life декілька разів змушена була переїжджати, щоб уникнути незручностей для мешканців Києва, які проживали поруч з їх виробництвом.

«Коли кава обсмажується, то є дим і сильний запах. Коли людина чує це один чи два рази, то це може й сподобатися, але щодня – дратує. У Києві для виробництва орендували приміщення 200 м2. Зараз, у Демидівці, лише один наш склад зеленої продукції – 400 м2. Тому збирали гроші, і влітку 2021 року придбали 50 соток землі в Гостомелі, якраз недалеко від аеропорту. Загалом там 2200 м2 площі приміщень. Завершили ремонт і готувалися в березні-квітні заїжджати», – пригадує Петро Філіпчук.

Коли розпочалася війна, 24 лютого 2022 року, на роботу з 30 людей, які працювали тоді, вийшли двоє. Петро не знав, що робити, і почав розвозити каву клієнтам.

Оскільки дружина Ірина з Костополя, то родина поїхала до її батьків. Дорога була довгою та важкою.

Протягом тижня перебування на Рівненщині в в приміщеннях компанії у Гостомелі окупанти влаштували свій штаб.

Оскільки все обладнання і кава були ще в Києві: на складі зберігалося 40 тонн зеленої кави, п'ять тонн обсмаженої, дві тисячі кавомашин, комп'ютери тощо. Петро вирішив ризикнути й потрапити до Києва.

Підприємець з друзями й колегами під вибухи почав релокувати бізнес. Вони кілька разів, коли все ще йшли важкі бої за Бородянку, Гостомель та Ірпінь, перевозили обладнання й каву. Паралельно Петро Філіпчук у Демидівці готував все, щоб якнайшвидше запустити Royal Life.

«У мене не було питання, куди все перевозити. Демидівка – і це однозначно. Хтось спитав у нас, чи допомагають рідні стіни. Я звідси родом, тому так, точно допомагають», – каже підприємець.

Облаштування старого молокозаводу стало ідеальним варіантом для компанії, оскільки ця локація мала достатньо площі і не була оточена житловими будинками.

Біля входу на підприємство є кав'ярня, яка працює з 1 жовтня 2022 року. Впродовж усього дня біля неї зупиняються автомобілі, автобуси, велосипеди, пішки йдуть місцеві. Петро каже, що кав'ярню мусили облаштувати, щоб заспокоїти цікавість людей.

«Можу сказати, що в Демидівці вже пішов культ кави. Люди йдуть випити свіжої кави не вдома. Раніше хлопці й дівчата йшли на пиво, а зараз на каву. Демидівчани з перших днів дуже сильно цікавилися. Люди сюди просто ломилися, тут не було воріт і охорони. Вони приходили й хотіли купити каву й подивитися. Це дуже сильно відволікало. Ми не займалися роздрібною торгівлею, але вирішили щось придумати, щоб вони кидали якір біля воріт і далі не йшли. І моя сестра Аня запропонувала зробити кав'ярню», – каже Петро.



На території виробництва росту чарівні троянди, а також дозрівають смачні ягоди лохини та малини. Чоловік пишається новим цехом, який був облаштований нещодавно. Він наголошує, що цей цех є серцем усієї діяльності підприємства, тому що саме тут запускаються всі інші процеси.

Виробництво компанії працює шість днів на тиждень, починаючи з ранку о 6:00 год. У великому приміщенні знаходяться всі необхідні засоби для обсмаження, охолодження та очищення кавових зерен. Зокрема, можна побачити два ростери - спеціальне обладнання для обсмаження кави. Поруч з ними розташовані мішки з вже обсмаженою кавою, а також зеленими кавовими зернами.

Кавові зерна закуповують у фермерів з різних країн, таких як В'єтнам, Бразилія, Мексика, Колумбія, Папуа Нова Гвінея, Індія та Гватемала.



«Тут обсмажується кава, яка коштує 200-600 грн за кілограм. Засипаємо каву в бункер, потім все потрапляє у барабан. Там всередині +200°C. Найцікавіше й найгарніше, коли вивантажують обсмажену каву. Бачите, як кава змінює забарвлення, робиться золотава? Потім її охолоджують, бо інакше може загорітися. Інший ростер трохи старіший, йому років 5-6», – каже Петро.

В іншому приміщенні розміщено ростер для обсмаження вишуканих сортів кави, ціна яких стартує від тисячі гривень за кілограм. Петро пояснює, що це - частина загального великого цеху, але призначена спеціально для особливих кавових сортів.

Найцінніше приміщення на виробництві - складу зеленої кави. Зелена кава надзвичайно дорога. Варто зазначити, що найдорожчі сорти кави можуть сягати ціни в 25-30 доларів за кілограм.



«Є приблизно 70 моносортів цієї кави. Крім цього, каву можна по-різному обсмажити – темніше, світліше. Також ці 70 сортів кави можна по різному поєднати між собою. Або ж навіть ароматизувати. Ще у нас є більше 30 чаїв. Також тут зберігається цукор в стіках, стаканчики й всі супровідні матеріали до кави», – розповідає підприємець.

Навпроти цеху є маленька станція технічного обслуговування, яку запустили цьогоріч у лютому. Вона потрібна для 12 автомобілів, які є на балансі компанії. Ними компанія доставляє продукцію клієнтам. Петро Філіпчук пояснює, що велика частина витрат – це ремонт транспорту, але вони зменшуються, коли можна ремонтувати самостійно.

Інший проект виробництва – це міні-столярний цех. Раніше на цьому місці був гараж. Частину його відремонтували, і тут вже працюють майстри, а частину добудовують. Згодом планують запустити склад для зберігання пиломатеріалів та камеру фарбування. Також спеціально для майбутніх меблів на території кавового підприємства вирощують павловнію – це дерево, яке здатне вирости за 7-9 років.

«Здавалося, який стосунок столярка має до кави. Коли хтось відкрив кав'ярню чи магазин, то потрібні меблі. Ми самотужки зробили свої три кав'ярні й зекономили купу грошей. Це кав'ярні в Києві, Луцьку й Демидівці, але ми плануємо відкривати ще, шукаємо партнерів», – пояснює Петро Філіпчук.

Окреме приміщення облаштували для поліграфії, де шовкотрафаретним друком наносять написи та емблему. Цю будівлю також планують розширити.

Також на території є склад кавоварок та майстерня. Техніка приїжджає з Європи з певними дефектами, її тут відновлюють і тестують.


До Демидівки переїхали вісім членів кавової команди з Києва разом з сім'ями.

«Когось поселили в моїй старій дідівській хаті, когось в батьківській. Люди працювали, але коли стало спокійніше, то почали повертатися додому. З тих, хто обсмажував каву, тут з сім'ями лишилися лише Віталік і Саша. Хлопці пускають тут коріння. Також у нас є Настя з Енергодара. Вона бариста у кав'ярні в Луцьку. У кав'ярні в Демидівці працює Аліса з Херсона, яка переїхала з чоловіком і дитиною. Є ще Олег з Миколаївської області, який ремонтує кавоварки. Тут працював його кум, але повернувся додому. Тиждень тому він загинув від обстрілів. Йому було років 20, молодий хлопець. Я просив його не їхати», – розповідає Петро Філіпчук.

Він каже, що до людей, які евакуювалися, демидівчани приязні й відкриті. Немає зверхнього чи зневажливого ставлення. З самого початку роботи релокованого підприємства до виробництва залучили місцевих. Станом на червень тут працювали понад 60 людей. До кінця року компанія планує забезпечити роботою ще кілька десятків працівників.

«По Демидівці пішла мода говорити, що той, хто працює на каві, багатий. Гроші, є, але всі заробляють по-різному. Наприклад, будівельники мають ставку, а, скажімо, менеджерам платимо 5% від каси. Не прибутку, а каси. Все показуємо і всього вчимо. Перших півроку був великий потік кадрів. Мене дивує, але більшість людей приходять і щось копати, носити чи фасувати. А щоб працювати головою і креативити, то не було багато охочих. Тому так, брак кадрів ми відчували. Зараз у нас п'ять вакансій менеджера з торгівлі», – зазначив Петро Філіпчук.

Станом на червень реконструкція та будівництво обійшлося для компанії у понад 15 млн грн. Частина з них гранти, а частина – безвідсоткові кредити на час воєнного стану. Чоловік усміхається і додає, що ще в нього є класні друзі.

«Лише в реконструкцію електропідстанції інвестував 150 тис. грн. На газифікацію ще півмільйона. Ми все-все рахували, і до першого липня вже перевалило за 15 мільйонів гривень. Є дуже багато процесів, які здешевлюють продукт. Ми стаємо більш конкурентоздатними», – каже підприємець.

Наразі компанія обсмажує і продає більше кави, ніж до 2022 року. До початку повномасштабної війни рекорд становив 29 тонн на місяць. У Демидівці компанія встановила новий – 48 тонн.

«За перший місяць роботи тут ми продали понад 500 кг. У квітні було 2 тонни. Підприємство шалено розвивається. Хтось навіть каже, що війна пішла нам на користь. Проте все пізнається в порівнянні. Якби не було війни, ми б переїхали в Гостомель, де все було готове, у той наш величезний хаб, куди інвестували приблизно 300 тисяч доларів. Можливо, там прогрес був би більший», – розповідає Петро Філіпчук.

Що ж стосується підприємства у Гостомелі, то чоловік розповідає, що зробив там реконструкцію.

«Хочу продати ділянку в Гостомелі й ці гроші інвестувати в Демидівку. Маю багато різних цікавих варіантів, що можна робити. Вважаю, що тут якраз дуже економічно сприятливий регіон. Тут багато варіантів для розвитку та співпраці з різним бізнесом», – переконаний підприємець.


За матеріалами zaxid.net