Хто такі Віра, Надія, Любов та мати їхня Софія: історія свята

За переказами, вони жили у ІІ столітті на Апеннінах і загинули за християнську віру під час гонінь на перших християн. Софія була вдовою з Мілана і сповідувала християнство. Через це вона дала своїм трьом донькам імена на честь християнських чеснот — Віра, Надія, Любов. Софія переїхала з малими доньками до Риму і виховувала їх у християнському благочесті. Про це дізнався імператор Адріан і вимагав від маленьких Віри, Надії і Любові, аби вони зреклися Христа і вклонилися богині Діані. Спочатку правитель спокушав дівчат дорогими подарунками, а згодом перейшов до погроз. Втім Віра, Надія та Любов були тверді у своїй вірі. За це, за наказом імператора, дівчат піддали тортурам, після чого стратили.

На день смерті Вірі було 12 років, Надії — 10, Любові — 9. Їхні тіла віддали матері. Софія поховала своїх доньок, а через три дні померла сама.

Віра, Надія, Любов і мати їхня Софія — християнські святі, шановані у лику мучениць.

Традиції і заборони на свято Віри, Надії, Любові

- День пам’яті Віри, Надії, Любові і матері їхньої Софії вважається жіночим святом. За давніми віруваннями, жінці в цей день зранку треба поплакати — тоді вона буде щасливою.

- У цей день жінки можуть не робити хатніх справ, натомість вони обов’язково мають відвідати храм, або хоча б вдома у молитві згадати святих мучениць.

- До святкового столу випікають коровай і їдять його руками. Ця традиція пішла від того, що Віру, Надію і Любов, за легендою зарубали мечем.

- На свято Віри, Надії і Любові молоді дівчата традиційно влаштовують посиденьки і ворожать.

- Свататися і тим більше вінчатися у цей день заборонено. Вважається, що укладений на Віри, Надії і Любов шлюб не буде щасливим і швидко розпадеться.