День ангела Луки: Що відомо про життя апостола

Яким було життя покровителя, апостола Луки?

Цей святий народився в сирійському місті Антіохії. Його ім՚я має латинське походження і означає «світло» (від латинського «lux»). Жив у І столітті від Різдва Христового. На своїй батьківщині, яка славилася розквітом наук і мистецтв, Лука збагатився знаннями. Апостол Павло згадує, що Лука був «лiкар улюблений» (Кол. 4: 14). Передання ж свідчить, що він був ще і живописцем, першим іконописцем.

Почувши про Спасителя, Лука прибув до Палестини і тут палко сприйняв вчення від Самого Господа. Обраний до складу 70-ти апостолів, святий Лука був посланий Господом на першу проповідь про Царство Небесне ще за життя Спасителя на землі. Після Воскресіння Ісус Христос явився святим Луці та Клеопі, що йшли до Еммауса: цю подію сам євангелист детально описує у Євангелії (Лк. 24: 13 – 27).

Лука був сподвижником святого апостола Павла, він брав участь у його другій місіонерській подорожі. І коли святого Павла полишили всі його учні, то апостол Лука єдиний залишився з ним, допомагаючи звершувати подвиг служіння (2 Тим. 4: 10). Після мученицької смерті апостола Павла, Лука попрямував з проповіддю в Єгипет, Фіваїду, Лівію і Ахайю.

Передання приписує йому написання перших ікон Божої Матері, побачивши які, Вона вимовила: «Благодать Того, Хто народився від Мене, і Моя милість з цими іконами нехай буде». А також – авторство перших ікон святих апостолів Петра і Павла.

Євангеліє святий Лука записав на початку 60-х років у Римі, найкраще з-поміж інших євангелистів дотримавшись хронологічного принципу у викладі подій. Євангеліє від Луки написане з використанням фактів християнської історії, усного Передання та розповідей Пречистої Діви Марії.

По тому він написав Книгу Діянь святих апостолів, яка, будучи продовженням Євангелія, розповідає про служіння, труди та подвиги святих апостолів після Вознесіння Спасителя. Головною темою є розповідь про Апостольський Собор 51-го року як основоположну подію в житті Церкви, яка стала догматичним підґрунтям для відмежування християнства від обрядового юдейства і самостійного поширення його у світі.

Свій земний шлях апостол Лука завершив у віці 84-х років мученицькою смертю. Був похований у Фівах, де від його святих мощей відбувалося багато зцілень. У другій половині IV століття їх з великою шаною перенесли до Константинополя.