Як голова ОСББ з Рівного став всесвітньовідомим військовим

Про історію військового медика, який став відомим на весь світ - у сьогоднішньому матеріалі.

Рівнянин, історію якого ми розкажемо сьогодні, будемо називати його за позивним - Ребе. До повномасштабного вторгнення він працював в ІТ-сфері. А також постійно мав зацікавленість в сфері житлово-комунального господарства і щоб покращити становище ЖКГ у Рівному сам вирішив стати головою ОСББ. Ще до повномасштабного вторгнення він був результативним керівником та водночас добре розумів, що війна з росією – неминуча.

Саме тому за кілька тижнів до 24-ого лютого Ребе з друзями пішов до центру комплектування. Зрозуміло, що в той момент, за два тижні до повномасштабного вторгнення, у них просто уточнили дані та відпустили. А далі були перші бомбардування, піднімалася тема наступу з білорусі і саме тому наш герой, не чекаючи повісток та викликів, вступив до лав територіальної оборони. Спочатку був захист кордону тут, на Рівненщині, а далі – відправлення на найбільш гарячі точки лінії зіткнення. Мова йде спочатку про Смущину, там він був з нашими, рівненськими військовими. А далі – Бахмутський напрямок в період гарячих боїв став теж місцем його служби.


За словами медика третьої бригади, найбільша небезпека роботи медиків на передовій – це те, що в моменти найстрашніших боїв, прильотів і коли військові повинні тікати, щоб врятуватися, медики повинні йти в ці місця «пекла» та шукати поранених з надією врятувати їх життя. Бойові медики першими заходять на позиції та останніми виходять з них. Поранені чи загиблі, важкі та легші випадки – це все «лягає на плечі» медичних працівників.

Водночас, яким би професіоналом ти не був, ти набагато сильніший, коли поруч з тобою є ті, хто тобі допомагають. Особливо це стосується і порятунку людських життів. Так у нашого героя є вірна помічниця – медсестра з позивним Бджілка. З нею їм не раз вдавалося витягувати наших захисників з того світу та змушувати їх боротися за життя.

- Ребе керує стабілізаційним пунктом в К., куди щодня привозять важких поранених. Це страшніше, ніж воювати - день у день втішати і рятувати прекрасних людей, яким москіти відгризли руку/ногу/плече і т.д, - говорять про нього ті, хто знають, з чим Ребе доводиться працювати.



Кажуть, що до всього можна звикнути, з цим згоден і Ребе. Він каже, що звичною його робота стала під звуки вибухів. Адже спочатку вони лунали з певною періодичністю, а далі – не вщухали практично ні на хвилину. Це стає твоєю реальністю до якої ти з важкістю, але мусиш звикнути.

- Коли була евакуація з Бахмута, звісно ж, ми супроводжували людей. І в один момент ми просто зрозуміли, що те місце, де ми мали евакуйовувати людей «засипають» фосфорними бомбами, - згадує військовий медик. – Чи було страшно? Звісно. Але коли ти розумієш, що від тебе залежить життя інших людей, то в цей момент в тебе з'являються надлюдські сили і ти забуваєш про страх та відчай.

Робота медика на передовій точно відрізняється від комфортних умов у лікарнях. Адже на фронті медична допомога надається в стабілізаційних пунктах. Саме тут надається перша медична допомога. Зачасту саме стабілізаційні пункти стають тим осередком, де завдяки фаховій медичній допомозі, вдається рятувати кінцівки нашим захисникам.

- Ми робимо все можливе, щоб навіть на фронті створювати такі умови, щоб надавати таку ж допомогу, як можна надавати у повноцінних лікарнях. Адже мета кожного – це порятунок життів. Медики бригад створюють спеціальні пункти на передовій і там виконують всі надважливі маніпуляції, - розповідає Ребе. - Треба створити такі умови, щоб людина була повністю транспортабельна до найближчого госпіталю і там далі вже будуть йому чи їй надавати усю необхідну допомогу.

Ребе тривалий час перебував на передовій без жодної ротації. На його рахунку напевно вже близько тисячі врятованих життів. Але хіба ж рахують бойові медики всі ті випадки, коли головна місія – врятувати та допомогти. І часто час йде навіть не на години, а буквально на хвилини. Всі ті події, які він пережив, колись опишуть в підручниках новітньої історії.

А ще розкажуть там і про історію його популярності. Адже світлина з Ребе облетіла весь світ. На фото, Владислава Мусієнко, в Умані хасид-прочанин цілує шеврон у вигляді червоно-чорного прапора з зіркою Давида на руці нашого рівненського військового Ребе.
Першим про те, що це рівнянин розповів тодішній міський голова Рівного Олександр Третяк і навіть поділився світлиною, де він зустрівся з Ребе на передовій.

-Сам путін намагався розігнати антисемітську риторику проти України, а Рівнянин взяв і розбив усі ці нікчемні виступи, ставши відомим на увесь світ через фото Владислава Мусієнко! Єврей цілує червоно-чорний шеврон із зіркою Давида. Бункерному діду і в страшному сні не могло таке наснитись, що євреї віддаватимуть честь бійцям. Знайомтесь, на фото позивний «Ребе», мешканець Рівного, в мирному житті голова ОСББ, та айтішнік, а зараз боєць 3 ОШБ, взяв вихідний і приїхав в Умань на святкування Рош га-Шана(Новий рік, єврейський). Під час мого крайнього візиту на схід, я відвідував «Ребе», пили солдатський чай, спілкувались, - зазначив тоді Олександр Третяк.
Нещодавно Ребе був у Рівному. Вьсого кілька днів короткотривалої відпустки так були потрібні йому, щоб побачитися з рідними та просто перезавантажитися від подій пекла війни.



Особливою стала подія зустрічі Ребе з його донечкою. Так, все було продумано таким чином, що до навчального закладу просто прийшов фокусник. Він проводив різні розваги з дітьми і в один момент підвів до себе донечку нашого героя. Вона точно не могла повірити в те, що за кілька хвилин побачить тата. Тому навіть не повірила відразу, що бачить його справді перед собою. Сюрприз для рідних та близьких вдався і насправді це чудово, що діти мають можливість хоч трошки побути у відпустці з найдорожчими.



Про плани на час після перемоги Ребе говорить не надто охоче. Проте щиро вірить у нашу велику перемогу. Він хоче повернутися до Рівного та реалізувати проекти в ІТ та ЖК сфері для організації. Після перемоги він готовий розвивати суспільну діяльність в напрямку діджиталізації на користь громади, а поки він робить свій внесок к перемогу там, де це так потрібно.



“Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів”