Роковини загибелі: у Рівному двічі прощалися із загиблим Героєм з Запоріжжя

Раніше тут лунали концерти, а нині все частіше проливаються сльози. Рівненський майдан Незалежності став місцем традиційного прощання громади із полеглими у російсько-українській війні Героями. Їх подвиг залишається в серцях нашого народу як символ невмирущої віри в справедливість та свободу. Їхні звитяги не лише залишаються в пам'яті, а й об'єднують нас в глибокій повазі та вдячності. Їхні імена — світлий вогник пам'яті, який підтримує в нас віру в краще майбутнє. Адже мусимо довести, що Герої не дарма поклали свої життя...

Дмитро Єфіменко народився у місті Пологи на Запоріжжі і закінчив місцеву школу перед вступом до Бердянського державного педагогічного університету. Почав свою професійну діяльність як учитель математики та інформатики в Пологівському ліцеї «Основа».



“Він був дуже сильний, принциповий. Для нього головне було, аби все було по закону, був дуже чесний. Його дуже любили діти, поважали учні,” - пригадує сестра Героя Альбіна.

У 2014 році життя Дмитра кардинально змінилося, коли він вирішив добровольцем приєднатися до антитерористичної операції, щоб захистити своїх рідних та країну. За рік служби, Дмитро Єфіменко був нагороджений відзнакою Президента України "За участь в антитерористичній операції" та відзнакою "За оборону Маріуполя".

Після повернення додому він відновив звичне життя, продовжуючи роботу вчителя та ростити своїх двох дочок разом із дружиною. Однак в лютому 2022 року він знову взяв на себе обов'язок захисту Батьківщини, підтримуючи принципи справедливості та відстоюючи ідеали свободи.



"І після початку війни, і раніше Дмитро говорив про росіян прямо: "Якщо не ми підемо проти, то вони прийдуть сюди. А цього не можна допускати," - каже жінка. - Упродовж місяця ми з дівчатами жили в окупації. Дмитро вже воював. Він постійно повторював, щоб ми виїжджали, щоб не лишалися там... На початку квітня ми з донечками приїхали у Рівне, адже тут є рідня, я сама з Рівненщини..."

Після переїзду кожен з подружжя тримав свій фронт - Дмитро воював на Донеччині, а Оксана з перших днів і досі волонтерить в обласному штабі в Рівному.



Дмитро Єфіменко загинув 13 січня 2023 року в Бахмутському районі Донеччини, залишивши свою родину в жалобі.
"Він був надзвичайно добрим, люблячим татом, чоловіком, братом, сином... Він оберігав нас від усього, поряд з ним ми відчували себе насправді наче за кам'яною стіною," - продовжує Оксана.

Дмитра поховали у Рівному 22 січня 2023 року... Рідні намагалися пережити цю втрату, аж раптом шокуюча новина знову роз’ятрила і без того болючу рану...

“Мені повідомили, що можливо, замість Дмитра поховали його побратима… Ми зробили аналіз ДНК, довго чекали - й інформація підтвердилася... Доньки наполягли, аби справжнє тіло тата провели з усіма почестями на майдані Незалежності,” - каже дружина



Так і сталося — 2 січня 2024 року з Дмитром удруге попрощалися на центральному майдані нашого міста...

Відданий та чесний, щирий патріот та люблячий чоловік, батько зробив усе, аби його найдорожчі залишалися у безпеці, аби ворог був подалі від тих, кого так щиро любив. Він віддав усе для цього — своє життя. 38-річний старший солдат Дмитро Єфіменко нарешті знайшов спокій на Алеї Героїв кладовища “Нове” у Рівному...



Віримо, що зовсім скоро вже з небес він зможе побачити і звільнення рідного міста, і всієї України...

Вічна слава Герою, вічний спочинок....
Щирі співчуття рідним та сили пережити втрату...