З полону повернувся військовий медик з Рівненщини, який разом із дружиною був на Азовсталі

Подружжя Андрія та Ніни Колосінських — військові медики, обоє рятували життя українців і цивільних, і військових від перших днів повномасштабного вторгнення. Обоє опинилися у полоні, коли українські захисники, задля збереження життя, вийшли з оточеної росіянами Азовсталі. Довгий час ані чоловік, ані дружина не знали нічого про долю одне одного. І ось нарешті обоє на рідній землі.



Учора, 31 січня, відбувся великий обмін полоненими поміж росією та Україною. Зокрема, за даними Координаційного штабу, додому повернулися 95 представників Збройних Сил України, 56 нацгвардійців, 26 прикордонників, 29 воїнів Територіальної оборони та один представник Національної поліції України. Серед них четверо жителів Рівненщини - лейтенант Андрій Колосінський, старший солдат Сергій Тазієв, старший сержант Валентин Брачківський, молодший сержант Сергій Олійник.

Кожен військовий — це особлива історія, розповідь якої змушує серце стискатися. Та бувають такі, яким може позаздрити сценарій найуспішнішого голлівудського фільму. Адже поєднали усе те, від чого загострюються людські почуття та емоції.

29-річний лейтенант Андрій Колосінський навряд колись думав, що стане героєм саме такої історії. Народився у Дубно, у родині медиків. Він став третім поколінням медиків у родині. Після закінчення школи у 2012 році вступив до Тернопільського державного медичного університету. Навчався разом із дружиною Ніною. Вона родом із Вараша, але також обрала медичну спеціальність.

У 2018 році вони стали випускниками Тернопільського національного медичного університету, а у 2021 – одружилися. З червня 2021 року обоє служили на посаді ординатора відділення анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії військового госпіталю м. Маріуполь. А вже з 24 лютого 2022 року надавали медичну допомогу пораненим/травмованим військовослужбовцям та цивільному населенню.



У військовий госпіталь Маріуполя щоденно поступали десятки, а іноді сотні пацієнтів, проводились складні оперативні втручання, тому Андрію разом з колегами доводилось працювати в небезпечних умовах під постійними обстрілами авіації, артилерії та інших видів озброєння. Після чергового авіаобстрілу 16 березня 2022 року, госпіталь було зруйновано.

Мама нашого земляка пригадує, що тієї ночі прокинулась від серцевого болю. Молилася уся сім’я. Вже з новин дізналася, що влучили в хірургічний корпус, а саме в операційну. Та на щастя, лікарі залишилися неушкодженими. Тож висновок зробили один — вони під Божою опікою.

Андрій та Ніна з іншими лікарями шпиталю перемістилися на «Азовсталь», де і продовжили надавати медичну допомогу пораненим та травмованим. Умови перебування на заводі були складними: обмежені запаси їжі, питної води, мінімальна кількість медикаментів. Андрій з дружиною та колегами працювали цілодобово, без відпочинку, а інколи зовсім без сну.

18 травня 2022 року разом з іншими захисниками Маріуполя Андрій та Ніна вийшли з Азовсталі, аби потрапити у полон. Однокурсники Андрія та Ніни лише надіслали рідним скриншоти з відео, де були обведені дві фігури. Для мами й цього було досить — значить живі...

Ніну вдалося повернути в Україну під час обміну 17 жовтня 2022 року. Тоді на рідну землю знову ступили 108 жінок.

А от від Андрія тривалий час не було жодної інформації. Спершу лише підтвердження від Червоного хреста, що він насправді перебуває у полоні, а за тим короткий дзвінок перед етапуванням медика до Таганрогу. А в лютому 2023 року родина отримала короткий лист, датований 2 листопада 2022 року. Мама розповідає, що це був набір стандартних речень. Вибивалося з контексту лише згадка про дружину — яка каже пані Оксана, стало зрозуміло, що про обмін син не знав...

Після цього листа новин довгий час не було...



Рік на рідній землі дружина Андрія Ніна добивалася повернення коханого додому. У серпні 2023 року 29-річна медикиня потрапила у список неймовірних українців, які вразили Україну та світ до 30 років «30 до 30: Творці майбутнього», який сформував Forbes Ukraine.

Востаннє голос чоловіка Ніна чула 1 жовтня 2022 року, коли їх перевозили у росію...

Тепер же і Андрій, і Ніна перебувають в Україні. Зичимо Андрієві швидкої та легкої реабілітації. Радіємо, що рідні нарешті можуть обійняти свого захисника.



Молимося за повернення усіх полонених додому...