Науковці пояснили, що в Антарктиці тратитимуться не тільки на пінгвінів

У Національному антарктичному науковому центрі (НАНЦ) повідомили свою точку зору й деталі щодо програми.

Науковці зазначають, що гроші з антарктичних досліджень немає можливості витратити на дрони та будь-які інші військові потреби. За словами дослідників, програма фінансується з тієї частини держбюджету, що передбачена лише на гуманітарні видатки. Наповнюється вона винятково за кошти міжнародних партнерів саме з умовою витрати цих коштів лише на цивільні потреби. Тобто ці гроші не можуть піти на закупівлю дронів, патронів, зарплату бійців чи будь-які інші військові потреби.




Крім бюджетних коштів, програма фінансується за рахунок міжнародних проєктів та співпраць. Наприклад, Польська антарктична програма вже третій рік частково фінансує експедиції нашого наукового судна “Ноосфера”, а в програмах Єврокомісії “Горизонт” НАНЦ на конкурсній основі виграв фінансування вже трьох проєктів, ще чотири на розгляді.

У тексті повідомлення зазначаю і про те, що ніби бюджет програми з 2022 року нібито зріс в 10 разів. Поширювачі інформації показують скрін лише одного тендера за 2022 рік на міжрейсове обслуговування “Ноосфери”, тобто без витрат на власне рейси судна, на станцію “Вернадський” тощо. Насправді у 2022-2024 роках бюджет антарктичної програми є сталим, що можна перевірити у відкритих джерелах, зокрема, законах про Держбюджет та на тому ж Прозорро.

"Наша улюблена маніпуляція про “гроші на пінгвінів”, яку поширили навіть деякі поважні медіа. Основними дослідженнями на нашій станції завжди були геофізичні та метеорологічні, а пізніше додалися біологічні. Деякі ряди геофізичних та метеорологічних спостережень на “Вернадському” є найдовшими в усій Антарктиці: кліматичні ведуться щодня з 1947 року, магнітного поля Землі – з 1954-го, рівня озону в атмосфері – з 1957-го. Завдання наших вчених – збирати, обробляти та передавати ці дані в міжнародні та українські організації. Ними потім користуються для найрізноманітніших потреб – від навігації суден та літаків до побудови кліматичних моделей або ж звичайних прогнозів погоди. Загалом Державною програмою передбачено виконання 93 наукових заходів для реалізації 20 глобальних наукових завдань за сімома науковими напрямами", - йдеться у повідомленні.

Частина українських досліджень стосується й пінгвінів, насамперед ми вивчаємо їхню реакцію на зміну клімату, а також з їхньою допомогою визначаємо, чи не відбувається в Південному океані перевилов антарктичного криля, який здійснює й Україна (друге дослідження проводимо на замовлення Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики). Із 93 наукових заходів Держпрограми пінгвіни фігурують у двох. У відсотках це 0,035% від загальних видатків на роботу в Антарктиці. Тобто маємо справу із класичним пересмикуванням: всі видатки програми, де левова частка – це підтримка української дослідницької інфраструктури у Антарктиці, решта – дослідження за майже сотнею наукових заходів, оголошують “видатками на пінгвінів”, і це дослідження подається як щось кумедне та непотрібне.

Дослідники говорять, що антарктичну програму не можна призупинити на час війни. Її можна або продовжувати, або ліквідувати зовсім.

"Ми вже згадали про безперервні спостереження – для світової науки вони мають величезну цінність саме тим, що робляться постійно в один час за одними методиками, тобто доступні для порівняння. Саме за кліматичними даними з 1947-го ми зараз бачимо, що середньорічна температура в Антарктиці зросла на понад 3°С! І таких прикладів – багато. Ряди даних з “дірками” не мають цінності для науки, тобто перервати спостереження зараз – це обнулити українські зусилля та інвестиції попередніх трьох десятиріч, разом із півстолітніми зусиллями та інвестиціями Британії.

Якщо в Антарктиці не доглядати за інфраструктурою станції та поставити в “холодний відстій” криголам, станція просто зруйнується, а судно піде на металобрухт. Після Перемоги нам доведеться будувати все це з нуля, а це незрівнянно (на порядки величин) більші видатки, ніж кошти на підтримку програми. Після розпаду СРСР росія не віддала нам жодної союзної станції. Нашу нинішню станцію ми отримали безкоштовно від Великої Британії, для чого свого часу українські науковці та дипломати доклали колосальних зусиль. Після цього Україна зробила багато інвестицій, щоб бути антарктичною державою. Зупинка антарктичної програми просто все це перекреслить", - зазначається у тексті повідомленні.

Також важливий нюанс – політичний. Україна – одна з кількох десятків країн, які мають цілорічні станції в Антарктиці й право голосу в Договорі про Антарктику (а всі рішення там приймають виключно консенсусом).

"Тобто ми маємо реальний вплив на вирішення долі Антарктики, а також голос на важливому міжнародному майданчику, який активно використовуємо, зокрема, і для інформування про російську агресію та протидії активностям рф. До речі, росія має кілька станцій в Антарктиці, фінансує їх всі, а деякі й модернізує навіть під час “сво” та буде дуже рада, якщо Україна припинить дослідження Антарктики та участь у Договорі", - говорять у НАНЦ.

"Не оминемо увагою й звинувачення, що полярникам закуповують “тонни делікатесів”. По-перше, в Антарктиці немає магазинів, тож всі продукти купують одразу на рік на 14 людей. По-друге, продукти закуповують в Чилі, і там те, що для нас виглядає як “делікатес”, може бути звичною їжею, дешевшою в закупівлі, ніж традиційні нам продукти. По-третє, ми ніколи не приховували, що на станцію купують вино та солодощі, адже полярники за рік зимівлі зустрічають там дні народження та інші свята. Якщо провести елементарні підрахунки, то на тиждень на одного полярника припадає 300 грамів сухого вина (два келихи) і 200 грамів шоколаду та цукерок. Самі судіть, багато це чи мало в умовах монотонної важкої праці в полярну ніч", - наголошують дослідники.

Також, за їхніми словами, бюджет антарктичної програми був оприлюднений на інфографіках МОН ще в листопаді 2023 року.

"Це завжди була відкрита інформація. Зараз комусь знадобилось зробити з цього “викриття” та “сенсацію”, - повідомляють у НАНЦ.

За повідомленням з офіційної сторінки Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ).

Нагадаємо, якби люди частіше користувалися науковим знанням, то й життя було кращим.