Головна мотивація - допомагати людям і рятувати життя

Перший місяць був надзвичайно важким. Було багато поранених, доводилося швидко вчитися, адаптуватися до нових умов і ухвалювати складні рішення. Ми організовували роботу, розподіляли обов'язки, працювали в ситуаціях, які раніше здавалися неможливими», – розповідає військовослужбовець.
Головна мотивація Євгена - допомагати людям і рятувати життя.

«Медики завжди прагнуть до саморозвитку. Робота на швидкій допомозі дала мені величезний досвід, але я хотів іти далі. Війна ускладнила навчання, але водночас відкрила нові можливості росту», – пояснює він.

Війна не лише змінила його погляди, але й дала поштовх до вдосконалення: «У таких умовах розумієш, що важливо бути готовим фізично, психічно та професійно. У голові постійно крутиться одна думка: зробити все, що від мене залежить. І я впевнений, що кожен у наших підрозділах думає так само».

Євген не просто живе сьогоднішнім днем, а й будує плани на майбутнє. Його мрія — стати лікарем-анестезіологом: «Ця спеціалізація найближча до мого досвіду на швидкій. Робота в умовах війни багато чого мене навчила, але треба й далі вдосконалюватися. Цивільна медицина також потребуватиме фахівців з таким досвідом».




Водночас він зазначає, що зараз медики дуже потрібні у війську.

«Служба вимагає всебічної підготовки. До армії потрібно бути готовим як фізично, так і психологічно. Важливо підготуватися до тих викликів, які можуть виникнути на конкретній посаді», – радить Євген.

За повідомленням з офіційної сторінки Рівненської ОВА у мережі Фейсбук.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Юна мешканка Рівненщини стала на Захист України

Був керівником, доки не почалася велика війна і не довелося стати на захист України

"Монгол" мріяв бути військовим і став на захист України

Мав поїхати в Англію на роботу, але пішов захищати Україну

У Захисника з Рівненщини історій на усе життя

За скромністю Захисника ховається відвага