Чи можна називати ім'я, яке дали при хрещенні

У момент звершення Таїнства Бог через руки священника дарує благодать Святого Духа тому, хто його приймає.

У давнину ім’я дитині надавали на восьмий день після народження, приносячи її до храму. Сьогодні батьки можуть обирати ім’я як до, так і після цього терміну, але остаточне його закріплення відбувається під час Хрещення через читання спеціальної молитви.

Церква не вимагає змінювати вже обране батьками ім’я, якщо воно відповідає православним традиціям, тобто присутнє у святцях — переліку імен святих Православної Церкви. Ім’я, дане при Хрещенні, символізує небесного покровителя людини. Раніше вибір імені здійснював священник, орієнтуючись на святого, пам’ять якого відзначають у день народження дитини. Зараз це рішення ухвалюють батьки, хоча священник може запропонувати варіанти, але не має права нав’язувати свій вибір.

Якщо обране ім’я не є православним, або ж його немає у церковному переліку, батьки можуть вибрати інше для Хрещення. Проте Православна Церква не підтримує практику подвійних імен, як-от Анна-Марія.

Деякі батьки свідомо прагнуть, щоб ім’я, дане при Хрещенні, залишалося таємним, вірячи, що так можна захистити дитину від зурочення чи неприємностей. Церква засуджує подібні забобони, нагадуючи, що християнин має покладатися на Божий захист, молитися до святих і свого небесного покровителя, а не вдаватися до прихованих практик.

Батьки мають пам’ятати, що молитися за свою дитину, замовляти церковні записки за здоров’я чи брати участь у інших Таїнствах необхідно, використовуючи саме те ім’я, яке дитина отримала під час Хрещення. Це правило стосується також сповіді, вінчання та інших священнодій.

Таїнство Хрещення – це не лише духовне народження, а й важливий крок до єднання з Богом, який освячує життя людини з її перших днів.

Про це йдеться на офіційній сторінці Православної церкви України у мережі Фейсбук.